Учасники й зміст колективного договору

Колективний договір укладається на підприємствах, в організаціях, що використовують найману працю, мають права юридичної особи, незалежно від форм власності, між власником або уповноваженим його представником і трудовим колективом в особі профспілкового комітету. Структура і зміст колективного договору, термін його дії (від одного року до трьох років) визначаються сторонами.

У колективний договір включаються взаємні зобов'язання роботодавця (менеджменту) і найманих працівників з наступних питань:

• ефективна робота підприємства, організації й благополуччя членів профспілки в значній мірі взаємозв'язані, отже, обидві сторони зацікавлені в створенні й підтримці інноваційних і гармонійних відносин між працею й менеджментом;
• відмінності в підходах або непорозуміння вирішуватимуться за допомогою тісних і відкритих контактів, взаємної довіри й пошани, витікаючих з визнання аксіоми, що люди – найбільш важливий ресурс підприємства, каталізатор його прогресу;
• форми, системи й розміри оплати праці, доплати, надбавки, система преміювання, поліпшення якості життя;
• механізм регулювання оплати праці, виходячи із зростання цін, рівня інфляції, виконання показників, визначених колективним договором;
• забезпечення зайнятості, перенавчання, можливості просування, умови вивільнення працівників;
• тривалість робочого часу й часу відпочинку, відпусток;
• поліпшення умов і охорони праці працівників, зокрема жінок і підлітків;
• добровільне й обов'язкове медичне й соціальне страхування;
• екологічна безпека й охорона здоров'я працівників на виробництві;
• забезпечення нормальних умов функціонування профспілок;
• контроль за виконанням колективного договору, порядок внесення до нього змін і доповнень, відповідальність сторін;
• відмова від страйків за умовами, включеними в колективний договір, за своєчасного й повного їх виконання.

Сторони колективного договору обмежені у своїх зобов'язаннях наступними принципами:

• якщо умови колективного договору погіршують становище працівника порівняно з чинним законодавством, вони визнаються недійсними;
• колективний договір не може погіршувати становище працівників порівняно з генеральною, галузевою або територіальною угодами.

Зобов'язання колективного договору у сфері зайнятості передбачають:

• збереження кількості робочих місць через заміщення вибулих новими;
• створення умов для професійної підготовки, перепідготовки й підвищення кваліфікації кадрів;
• соціальні гарантії й заходи соціальної підтримки працівників, що вивільняються;
• надання матеріальної або іншої допомоги сім'ям працівників під час втрати ними роботи і заробітку.

Відмова від ведення переговорів щодо укладання колективних договорів розцінюється як порушення трудового законодавства. Колективний договір може укладатися й у структурних підрозділах підприємства в межах їх компетенції.

Контроль за дотриманням колективних договорів і угод здійснюють:

• професійні спілки, Федерація працедавців України як органи, що представляють інтереси найнятих робітників і власників засобів виробництва, як сторін угод і договорів;
• органи Міністерства праці й соціальної політики;
• фінансові органи;
• вищий нагляд за дотриманням умов колективних договорів і угод здійснює Генеральний прокурор і підлеглі йому прокурори.