Ринок праці: сутність, принципи й взаємодія з ринками інших ресурсів

Ринок праці – динамічна система суспільних, соціально-трудових відносин, у якій взаємодіють роботодавці й наймані робітники з приводу куплі-продажу трудових послуг за цінами, що складаються під впливом співвідношення попиту і пропозиції. Вона виконує основні функції регулятора руху робочої сили. Розподіл ресурсів праці відбувається на підставі ринкових сигналів (цін, заробітної плати).

Суб'єктами ринку праці виступають:

• роботодавці і їх представники (Федерація роботодавців України – всеукраїнське об'єднання організацій роботодавців по території країни й галузях народного господарства);
• працівники і їх представники (профспілки);
• держава і її органи (Міністерство праці і соціальної політики і його структурні підрозділи в областях, містах і районах).

Ринок праці (робочої сили) – важлива й багатопланова сфера соціально-політичного, соціально-економічного й соціально-трудового життя суспільства. На ринку праці встановлюється взаємозв'язок між роботодавцями й найнятими робітниками, реалізуються їх інтереси, формуються якісні характеристики робочої сили – професійно-кваліфікаційна структура, вартість, визначаються умови її найму, у тому числі умови праці, величина заробітної плати, можливість здобування освіти, професійного зростання, гарантії зайнятості. Ринок праці сприяє підбору складнішої, вищеоплачуваної, престижної роботи залежно від розвитку особистих здібностей і ділових якостей, професійної майстерності. Ліквідовує надлишки робочої сили, сприяє її раціональному оптимальному розміщенню, а також ефективному використанню. Надає людині право вибору, де краще продати свою робочу силу й на яких умовах. Сигналізує про вільні робочі місця, незайняті трудові ресурси й потреби в них підприємств, галузей, регіонів, суспільства.

Принципи функціонування ринку праці:

• робота оплачується еквівалентно освіті, кваліфікації, кількості, якості, результатам праці;
• мінімальна заробітна плата забезпечує рівень життя вище прожиткового мінімуму;
• робочі місця відповідають вимогам техніки безпеки, екологічним, соціально-психологічним нормативам;
• є доступний за цінами ринок житла, що складається з квартир і індивідуальних будинків (3-10% постійного вільного резерву);
• існує система безкоштовної (зазвичай) висококваліфікованої підготовки й перепідготовки кадрів з найважливіших професій;
• підприємець (роботодавець) і найнятий робітник рівні перед законом;
• національний ринок праці є ланкою міжнародного ринку праці.

Взаємодія ринку праці з ринками засобів виробництва, споживчих товарів і послуг, житла, капіталів:

• з ринками засобів виробництва – кількісний і якісний баланс працівників і робочих місць; подолання очевидної невідповідності вартості засобів виробництва рівню оплати праці;
• з ринками споживчих товарів і послуг – співвідношення рівнів ціни робочої сили й ціни товарів (через співвідношення доходів працівника й вартості споживчої корзини); співвідношення зайнятості з обсягом виробництва;
• з ринками житла – забезпечення житлом працівників в умовах міграції, із зміною місця проживання й поліпшенням житлових умов працівників, що потребують цього; встановлення частки заробітної плати, що витрачається на житло;
• з ринками капіталів – акціонування й пайова участь працівників у прибутках, доходах і витратах підприємства; фінансова підтримка самозайнятості й підприємництва; фінансування заходів із соціального страхування й забезпечення зайнятості.