Вимірювання й наслідки безробіття
Безробіття – важливий стимулятор підвищення порядку, дисципліни, організованості, відповідальності, активності населення, що працює, але це й велике суспільне зло. Усі країни докладають багато зусиль для подолання безробіття, але жодній ще не вдавалося ліквідовувати його повністю, оскільки завжди існує фрикційне й структурне безробіття, що є неминучими. Навіть у таких країнах з розвиненою соціальною ринковою економкою як Японія, ФРН, США й інших кількість безробітних не була менше 1,5 % загальної кількості працездатних. Узагалі ж експерти Міжнародної організації праці вважають, що в подальші роки в середньому у світі безробіття становитиме близько 10 % і повністю ліквідувати його не зможе жодна країна.
Для характеристики безробіття оперують наступними взаємопов'язаними показниками:
- Рівень безробіття – це відсоток безробітних у загальній чисельності працездатного населення. Наприклад (цифри умовні), якщо в країні з 20 млн. працездатних 2,0 млн. не мають і шукають роботу, то рівень безробіття в ній досягає 10 % (2,0 : 20) * 100 %.
- Природна норма безробіття – це нормальний мінімально можливий у країні рівень безробіття, за якого існують лише два неминучих його види, – фрикційне й структурне, і немає «головного»– циклічного безробіття. При цьому число вільних робочих місць у цілому дорівнює кількості людей, що шукають роботу.
- Повна зайнятість – це відсутність циклічного безробіття й таке становище із зайнятістю в суспільстві, під час якого безробіття не перевищує своєї природної норми (приблизно 5-6,5%).
Використання тільки кількості безробітних, які офіційно отримали цей статус, не дає достатньо точного уявлення про становище на ринку праці й спотворює рівень безробіття:
- За даними статистики безробітними вважають тих, хто активно шукає роботу. На практиці дуже важко розмежувати тих, хто шукає роботу (вони входять до складу безробітних), і тих, хто шукав роботу, не знайшов, втратив надію й перестав її шукати. Проте ці люди не вважаються вже безробітними, що занижує рівень безробіття.
- Неправдива інформація. Деякі люди заявляють, що активно шукають роботу, а насправді вони її не шукають і працювати не хочуть. Заявивши про бажання знайти роботу, вони якийсь час отримують допомогу по безробіттю і вважаються безробітними, що завищує рівень безробіття.
- Тіньова економіка також завищує рівень безробіття, оскільки можливо, що людина, яка займається підпільним бізнесом, працює на неформальному ринку праці, має земельний наділ, називає себе безробітним.
Економічні, соціальні й моральні втрати від безробіття:
- серед негативних наслідків безробіття головним є недовипуск продукції, втрата частини ВНП;
- зниження життєвого рівня в тих, хто позбувся робочого місця;
- втрата ними кваліфікації й самоповаги, моральний занепад, можливий розпад сім'ї;
- зростання податків у суспільстві (для покриття зростаючих виплат матеріальної допомоги безробітним);
- скорочення сукупного попиту;
- це трагедія особистості й суспільства в цілому;
- безробіття породжує в «зайвих людей» синдром непотрібності, руйнує психіку, призводить до зростання злочинності, наркоманії, проституції й т.п.;
- зростання соціальної й політичної напруженості в суспільстві.