Показники ефективності праці: продуктивність і рентабельність праці

Витрати – це витрати праці (робочого часу), трудового потенціалу; засобів виробництва – фізичного капіталу, природних ресурсів – землі, сировини. Результати залежать, перш за все, від порядку, дисципліни, організованості, відповідальності роботодавців і працівників на робочому місці, підприємстві, у галузі, суспільстві, відносин соціального партнерства суб'єктів соціально-трудових відносин, наявність громадянського суспільства, повного, інтенсивного і якісного використання робочого часу й раціонального використання вільного часу. Вони характеризуються величиною валового внутрішнього продукту, національного доходу на душу населення, прибутку, а також показниками конкурентоспроможності товарів і послуг усередині країни й на світових ринках, якістю життя, у тому числі трудового. Під час розрахунків ефективності праці результати можуть характеризуватися обсягом товарів і послуг, а витрати – витратами праці (робочого часу). У цьому випадку ми маємо показники, які називаються продуктивністю праці, а якщо результати обчислюються величиною прибутку, визначається трудовий ефект.

Співвідношення прибутку від даного виду трудової діяльності й відповідних витрат праці (робочого часу) називається рентабельністю. Тому найважливішими показниками ефективності праці є продуктивність і рентабельність праці.

Продуктивність праці характеризує відношення результатів (виробництво товарів і послуг) до відповідних витрат (праці, фізичного капіталу, природних ресурсів), а також відносно сумарних витрат ресурсів. Оскільки ми говоримо про співвідношення між обсягом продукції й витратами ресурсів, доцільно використовувати термін «продуктивність ресурсів» (праці, землі й т.д.).

Рентабельність праці характеризується відношенням прибутку від даного виду діяльності до відповідних витрат праці. Прибуток є частиною знову створеної вартості й є однією з форм чистого доходу підприємства, суспільства. Величина прибутку залежить від ефективності використання трудового потенціалу підприємства, суспільства, повного, інтенсивного і якісного використання робочого часу, від того, наскільки суб'єкти соціально-трудових відносин зацікавлені в мінімізації витрат і максимізації результатів, прибутку. Наявність прибутку дозволяє задовольнити інтереси кожного працівника, колективу підприємства, держави, власників за наявності на кожному робочому місці, підприємстві, суспільстві порядку, дисципліни, організованості, відповідальності.

Пріоритет у розробленні рентабельності праці належить К. Марксу. У вченні про норму й масу доданої вартості він показав, що відносна величина доданої вартості, норма доданої вартості визначається відношенням маси доданої вартості до змінного капіталу (заробітної плати).

Практично показник рентабельності праці доцільно визначати як рентабельність витрат на оплату праці або як рентабельність сумарних витрат на персонал.