Сутність, джерела формування й структура доходів населення
Доходи населення – це обсяг грошових і натуральних надходжень за певний період часу. Вони формуються за рахунок праці працівників і інших джерел і призначені для підтримки й розвитку фізичного, психічного й інтелектуального потенціалу населення на певному етапі його розвитку. Одержувачами доходів є окремі люди, сім'ї, (домашні господарства), які визначають як особисті доходи, а також доходи підприємств, організацій, установ.
Доходи можуть формуватися:
- з праці (за результатами праці, як з витрат так і з результатів, за граничною продуктивністю праці);
- з власності;
- із здібностей;
- з посади;
- за допомогою лотерей, спадку;
- зі своєчасної оплати праці.
У ринковій економіці основними доходами населення є:
- Трудова діяльність населення, яке працює за наймом приносить їм дохід у вигляді заробітної плати. Таким чином, заробітна плата є доходом, одержуваним працівниками від продажу своїх фізичних, духовних і інтелектуальних здібностей створювати матеріальні блага й послуги. Вона основний і часто єдиний дохід для більшості населення країни. Доходи у вигляді заробітної плати займають найбільшу питому вагу в сумарних доходах суспільства. Ураховуючи це, проблеми оплати праці доцільно починати розглядати з політики доходів у ринковій економіці. Трудова діяльність осіб вільної професії приносить їм доходи у формі заробітної плати або гонорару.
- Використання землі й інших, строго лімітованих природних ресурсів, приносить їх власникам дохід у формі ренти й орендної плати. На величину ренти й орендної плати впливає попит на землю й інші природні ресурси, а також наступні основні чинники: зміна ціни на продукцію, вирощену на цій землі; рівень продуктивності на землях вищої й середньої якості порівняно із землями нижчого рівня родючості.
- Підприємницька діяльність. Організацію й управління виробництвом здійснює підприємець. Безкоштовно він це робити не буде і розраховує одержувати за свої підприємницькі здібності й зусилля грошову винагороду – підприємницький дохід у формі прибутку. Власність приносить її власникам дохід на капітал у вигляді дивідендів, відсотків, орендної плати, лізингової плати. Існування доходу на капітал створює зацікавленість його ефективного використовування й примушує шукати способи його найефективнішого використання, збільшуючи доходи на капітал.
- Кошти держави й підприємств, що розподіляються серед населення відповідно до наявності особливого соціального статусу або приналежності до певної категорії працівників. У багатьох країнах, у тому числі й в Україні, є люди, які мають особливий соціальний статус, що надає їм право на отримання певних доходів у вигляді пенсій, допомог, виплат, стипендій. Це пенсіонери, інваліди, діти, велика частина студентів, безробітні. Доходи вони одержують від держави, яка здійснює так звані трансфертні платежі – особливий вид державних витрат, одержуваних через прямий перерозподіл доходів членів суспільства: податки з підприємств і окремих громадян. Величина трансфертів залежить від ефективної діяльності держави і її соціально-економічної політики. А також послуги підприємства своїм працівникам: медичне обслуговування, направлення працівників на навчання й перенавчання у вищі навчальні заклади за рахунок коштів підприємства, матеріально-технічна й фінансова допомога профільним профтехучилищам і коледжам для підвищення якості підготовки кадрів, оздоровлення працівників і їх сімей і т.д.
- Доходи від пропозиції грошей. Для виробництва товарів і послуг необхідні тимчасово вільні кошти для придбання засобів виробництва й робочої сили, а також для купування населенням товарів і послуг у кредит. Передавання грошей у тимчасове користування приносить кредитору (тому, хто дає гроші в позику) дохід у формі позикового відсотка. Позиковий відсоток – ціна, сплачена за користування грошима, а форма ціни в процентному відношенні є процентною ставкою. Величина процентної ставки, а отже, і кількість грошей, пропонована в кредит, залежить від наступних чинників:
- співвідношення попиту й пропозиції грошей;
- рівня інфляції: чим вищі темпи інфляції, тим більша процентна ставка. З урахуванням інфляції виділяють номінальну й реальну процентну ставку. Номінальна процентна ставка – це відношення ціни позики до її величини. Реальна процентна ставка – це номінальна процентна ставка з урахуванням інфляції;
- цінового очікування: передаючи гроші в кредит під певну процентну ставку, кредитор ураховує не тільки рівень інфляції, але й інфляційні очікування, на який у майбутньому періоді видається позика;
- регулювальні нормативи, установлювані Національним банком України, комерційним банкам (рівні процентних ставок).
- Доходи особистих підсобних господарств – джерело додаткового доходу й задоволення потреб у сільськогосподарських продуктах, можливості для відпочинку. Чим менше порядку, дисципліни, організованості, відповідальності в суспільстві, тим бідніше населення країни або регіону, тим більш висока питома вага продукції особистих підсобних господарств у сукупному доході населення й значно більші доходи від нелегальної, тіньової діяльності.
- Економічно не обґрунтовані тіньові доходи. Усі види доходів, одержаних від незаконних фінансово-господарських операцій, від діяльності й послуг, які суперечать суспільним нормам моралі й етики, що принижує гідність особи людини й громадян, або від кримінальних дій. Приблизно половина чисельності працівників працездатного населення вимушені працювати в тіньовому секторі економіки за мізерну зарплату, не завжди своєчасно виплачувану, без відповідного соціального захисту з боку держави. Вони не захищені в разі отримання травм або інвалідності. Ці працівники позбавлені права на врахування трудового стажу, гідну пенсію, на виплату лікарняних листків, отримання житлових субсидій і інших видів адресної допомоги. І саме цій групі, найбільшій чисельності категорії бідних громадян, доводиться оплачувати комунальні послуги в повному обсязі за значно підвищеними цінами, оскільки вони не в змозі поставити лічильники фактично спожитого газу, тепла, холодної й гарячої води.