Заходи по охороні надр. Юридична відповідальність за порушення законодавства про надра

Правова охорона надр може розглядатися в широкому розумінні як комплекс закріплених законодавством організаційних, технічних, екологічних, економічних, власне правових заходів, спрямованих на забезпечення раціонального використання надр, недопущення безгосподарного, самовільного надрокористування, запобігання забрудненню надр, збереження запасів корисних копалин, ведення господарської діяльності щодо надр з дотриманням вимог екологічної безпеки.

У широкому розумінні правові вимоги по забезпеченню охорони надр передбачені практично всіма нормами Кодексу України про надра і проявляються і в особливому порядку надання надр в користування, і в системі прав і обов'язків користувачів надр, і в безпосередньому процесі їх використання. Разом з тим Кодекс України про надра включає самостійний розділ 6 «Охорона надр», в якому міститься перелік основних вимог в галузі охорони надр (ст. 56), можливість у випадку порушення ст. 56 та інших норм Кодексу обмеження, зупинення чи припинення користування надрами (ст. 57), спеціальні правила забудови площ залягання корисних копалин (ст. 58), особливості охорони надр, що становлять особливу наукову або культурну цінність (ст. 59).

Відповідно до ст. 56 Кодексу України про надра основними вимогами в галузі охорони надр є: забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр; додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами; раціональне вилучення і використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів; недопущення шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами, на збереження запасів корисних копалин, гірничих виробок і свердловин, що експлуатуються чи законсервовані, а також підземних споруд; охорона родовищ корисних копалин від затоплення, обводнення, пожеж та інших факторів, що впливають на якість корисних копалин і промислову цінність родовищ або ускладнюють їх розробку; запобігання необґрунтованій та самовільній забудові площ залягання корисних копалин і додержання встановленого законодавством порядку використання цих площ для інших цілей; запобігання забрудненню надр при підземному зберіганні нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захороненні шкідливих речовин і відходів виробництва, скиданні стічних вод; додержання інших вимог, передбачених законодавством про охорону навколишнього природного середовища.

Самостійне місце в системі заходів забезпечення раціонального використання і охорони надр займає юридична відповідальність. Як закріплено в ст. 65 Кодексу України про надра, порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. В цій же статті міститься загальний перелік правопорушень в галузі використання і охорони надр, які є підставами для застосування заходів юридичної відповідальності.

Кримінальна відповідальність врегульована Кримінальним кодексом України і застосовується за вчинення злочину, передбаченого ст. 240 КК України (порушення правил охорони надр).

Адміністративна відповідальність застосовується за вчинення адміністративних правопорушень (проступків), передбачених статтями 57 (порушення вимог щодо охорони надр), 58 (порушення правил і вимог проведення робіт по геологічному вивченню надр), 912 (перевищення лімітів та нормативів використання природних ресурсів) Кодексу України про адміністративні правопорушення. Справи про ці правопорушення відповідно до статей 231, 231, 242 Кодексу України про адміністративні правопорушення розглядають органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці, органи державного геологічного контролю або органи Мінприроди України.

Цивільно-правова відповідальність проявляється у відшкодуванні збитків, заподіяних підприємствами, організаціями, установами і громадянами внаслідок порушень законодавства про надра. На відміну від інших природних об'єктів, щодо надр на сьогодні не існує спеціальної методики визначення розміру збитків, тому умови і порядок їх визначення – загальні, передбачені Цивільним кодексом України.

Дисциплінарна відповідальність застосовується до працівників підприємств, установ, організацій, винних у невиконанні покладених на них трудових обов'язків, пов'язаних із забезпеченням раціонального використання і охорони надр та реалізується в порядку, визначеному Кодексом законів про працю України.