Функції державного управління в галузі використання і охорони лісів

Лісовий кодекс України містить окремий розділ III – «Державне регулювання та управління у сфері лісових відносин», в якому закріплена загальна компетенція органів державної влади та місцевого самоврядування в цій галузі. Галузевим органом центрального управління в цій галузі є Державний комітет лісового господарства України (Держкомлісгосп України). Відповідно до п. 1 Положення про Державний комітет лісового господарства України, яке затверджене Указом Президента України від 14.08.2000 р., він вносить у встановленому порядку пропозиції щодо формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, забезпечує її реалізацію, здійснює управління в цій сфері, а також міжгалузеву координацію та функціональне регулювання з питань, віднесених до його відання.

До основних функцій державного управління в галузі використання і охорони лісів можна віднести такі:

1. Розподіл і перерозподіл лісів. Основними формами розпорядчих дій стосовно лісів є: а) передача у власність та надання в постійне чи довгострокове тимчасове користування земельних лісових та лісових ділянок яке віднесено відповідно до компетенції Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних, сільських, селищних, міських рад; б) видача дозволів на спеціальне використання лісових ресурсів, про що говорилось вище; в) зміна цільового призначення земельних лісових ділянок (глава 11 Лісового кодексу України); г) поділ лісів на категорії та встановлення меж лісових ділянок, віднесених до відповідних категорій лісів (глава 6); д) припинення права власності та користування лісовими ділянками та анулювання дозволів на спеціальне використання лісових ресурсів.
2. Лісовпорядкування. Відповідно до ст. 45 Лісового кодексу України лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України. Лісовпорядкування є обов'язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому Державним комітетом лісового господарства України за погодженням з Міністерством охорони навколишнього природного середовища України. Лісовпорядкування передбачає: відновлення у встановленому порядку меж території лісового фонду України і визначення внутрігосподарської організації; виконання відповідних топографо-геодезичних робіт і спеціального картографування лісів; інвентаризацію лісового фонду України з визначенням породного та вікового складу деревостанів, їх стану, якісних і кількісних характеристик лісових ресурсів; виявлення деревостанів, що потребують рубок, з метою поліпшення якісного складу лісів; обґрунтування поділу лісів на категорії залежно від основних виконуваних ними функцій; обчислення розрахункової лісосіки, обсягів використання інших видів лісових ресурсів; визначення обсягів робіт щодо відновлення лісів і лісорозведення, охорони лісів від пожеж, захисту від шкідників і хвороб, інших лісогосподарських заходів, а також порядку і способів їх проведення; ландшафтні, ґрунтові, лісотипологічні, лісобіологічні та інші обстеження і дослідження лісових природних комплексів; виявлення типових та унікальних природних комплексів, місць зростання та оселення рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення видів тваринного і рослинного світу і підлягають заповіданню, включенню до екологічної мережі; упорядкування мисливських угідь; забезпечення державного обліку лісів і державного лісового кадастру; проведення науково-дослідних робіт з метою забезпечення науково обґрунтованого використання лісових ресурсів, охорони, захисту та відтворення лісів; складання проектів організації і розвитку лісового господарства та здійснення авторського нагляду за їх виконанням; участь у розробленні програм охорони, захисту, використання та відтворення лісів; ведення моніторингу лісів; інші лісовпорядні дії.
3. Державний лісовий кадастр та облік лісів. Державний лісовий кадастр на території України ведеться з метою ефективної організації охорони і захисту лісів, раціонального використання лісового фонду України, відтворення лісів, здійснення систематичного контролю за якісними і кількісними змінами лісів і включає: облік якісного і кількісного стану лісового фонду України; поділ лісів на категорії залежно від основних виконуваних ними функцій; грошову оцінку лісів (у необхідних випадках); інші показники (статті 49-53 Лісового кодексу України). Облік лісів включає збір та узагальнення відомостей, які характеризують кожну лісову ділянку за площею, кількісними та якісними показниками. Основою ведення обліку лісів є матеріали лісовпорядкування. Ведення обліку лісів забезпечується постійним підтриманням в актуалізованому стані характеристик кожної лісової ділянки, їх змін, спричинених господарською діяльністю, стихійним лихом або іншими причинами (ст. 54 Лісового кодексу України). Детальний порядок реалізації даної функції визначений постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.1995 р. «Про затвердження Порядку ведення державного обліку лісів і державного лісового кадастру», наказом Мін-лісгоспу України від 15.11.1995 р. «Про затвердження Інструкції про порядок ведення державного лісового кадастру і первинного обліку лісів».
4. Моніторинг лісів і лісова сертифікація. Моніторинг лісів – система регулярного спостереження, оцінки і прогнозу динаміки кількісного і якісного стану лісів. Він проводиться шляхом збирання, передавання, збереження та аналізу інформації про стан лісів, прогнозування змін у лісах і розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для інформаційно-аналітичного забезпечення управління лісами, прийняття рішень щодо запобігання негативним змінам стану лісів, дотримання вимог екологічної безпеки та принципів ведення лісового господарства на засадах сталого розвитку. Моніторинг лісів є складовою частиною державної системи моніторингу довкілля. Порядок його здійснення регулюється в загальному порядку на основі Положення про Державну систему моніторингу довкілля затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1998 р.. Новою редакцією Лісового кодексу України введене поняття лісової сертифікації, що являє собою оцінку відповідності системи ведення лісового господарства встановленим міжнародним вимогам щодо управління лісами та лісокористування на засадах сталого розвитку. Метою лісової сертифікації є забезпечення економічно, екологічно і соціально збалансованого ведення лісового господарства.
5. Лімітування в галузі використання лісів. Відповідно до ст. 71 Лісового кодексу України лімітом заготівлі деревини в порядку рубок головного користування є затверджена в установленому порядку розрахункова лісосіка. Заготівля деревини в розмірах, що перевищують розрахункову лісосіку, забороняється. Розрахункова лісосіка – щорічна науково обґрунтована норма заготівлі деревини в порядку рубок головного користування, яка затверджується для кожного власника, постійного користувача лісів окремо за групами порід, виходячи з принципів безперервності та невиснажливості використання лісових ресурсів. Вона затверджується центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища за поданням центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства в установленому порядку (ст. 43 кодексу). Ліміт використання лісових ресурсів при заготівлі другорядних лісових матеріалів та здійсненні побічних лісокористувань встановлюється відповідними органами виконавчої влади за поданням органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальних органів центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства, погодженим з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.
6. Контроль за раціональним використанням і охороною лісів. Державний контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів здійснюється Кабінетом Міністрів України, Міністерством охорони навколишнього природного середовища України та його органами на місцях, іншими спеціально уповноваженими державними органами, місцевими органами виконавчої влади відповідно до законодавства України. Функції державного контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів покладені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 р. на Державну екологічну інспекцію. Крім того, контролюючі функції відповідно до статей 89, 90 Лісового кодексу України покладені на державну службу лісової охорони, яка створюється і діє у складі Дежком-лісгоспу України, його територіальних органів, підприємств, установ і організацій, які належать до сфери його управління. Вона має статус правоохоронного органу. Повноваження посадових осіб державної лісової охорони закріплені ст. 91 Лісового кодексу України.