Основи функціонування глобальної комп’ютерної системи Internet

Internet – всесвітня мережа, певна сукупність технічних засобів, стандартів/домовленостей, яка дає змогу підтримувати зв'язок між різними комп'ютерними мережами у світі.

Основою функціонування Internet; є базовий протокол ТСР/ІР (Тransmission Control Protokol /Internet Protokol). Він становить сукупність протоколів – систем стандартів і правил зв'язку та передавання інформації у глобальній мережі.

Протокол – домовленості про сигнали, якими обмінюються комп'ютери під час встановлення зв'язку між собою і приймання чи передавання інформації.

На одному комп'ютері можуть одночасно функціонувати декілька програм-серверів, сервер електронної пошти, сервер телеконференцій тощо. I, як правило, на комп'ютері користувача Internet одночасно працюють кілька програм-клієнтів, наприклад дві клієнтські програми: для роботи з електронною поштою і програма-браузер для перегляду гіпертекстових Web-документів.

Сервер Internet – комп'ютер або програма, що надає послуги іншим комп'ютерам чи програмам.

Клієнт – комп'ютер чи програма, що використовує ресурси серверу Internet.

Сервіс-провайдери – установи, які надають комерційні послуги з підключення до Internet.

Більшість користувачів Internet працюють на звичайних персональних комп'ютерах типу РС ІВМ або Масіntosh. Кількість доступних їм послуг Internet залежить від типу сполучення з мережею.

Існує декілька видів підключення абонентів до Internet:

  1. on-line-режими:
    • тимчасове ІР-підключення з допомогою лінії, що комутується (dialup);
    • постійне ІР-підключення;
    • тимчасовий (сеансовий) термінальний доступ в режимі on-line;
  2. of-line-режим: сеанси зв'язку з передачею електронної пошти за протоколом UUCP.

On-line (он-лайн, на лінії) – «живе» сполучення комп'ютера користувача з віддаленим комп'ютером, сеанс в режимі реального часу.

Of-line (оф-лайн, позалінією, або в автономному режимі) – робота користувача на комп'ютері до початку сеансу зв'язку з іншим комп'ютером у мережі Internet.

Постійне ІР-підключення. Такий тип підключення з допомогою виділеної телефонної лінії перетворює комп'ютер користувача або локальну мережу цілої установи на органічну частину Internet.

Виділена (відокремлена) лінія служби зв'язку – канал зв'язку високої якості, який, як правило, належить телефонній компанії і орендується Internet-провайдерами для забезпечення зв'язку між кількома вузлами або для зв'язку провайдера та одного з його абонентів.

Для підключення до Internet локальної мережі установи відповідно з ІР-протоколом необхідні:

  • сервер-комп'ютер, який працює під будь-якою версією операційної системи Unix;
  • клієнтське програмне забезпечення відповідних послуг Internet для робочих станцій локальної мережі;
  • маршрутизатор;
  • високошвидкісні модеми (33600 bps і вище);
  • пряме сполучення з постачальником мережених послуг Internet.

Тимчасовий термінальний доступ. За такого режиму використовується емуляція терміналу вузлового комп'ютера на комп'ютері абонента шляхом сполучення його з допомогою телефонної лінії.

Термінал – елемент централізованої обчислювальної системи, який забезпечує систему засобів взаємодії з користувачем (інтерфейс) і доступ до обчислювальних ресурсів хостів.

Емуляція терміналу – імітація персональними комп'ютерами з допомогою спеціального програмного забезпечення терміналів, підключених до хостів.

Користувач може керувати програмами, що виконуються на вузлі, зі свого комп'ютера, який на час сеансу зв'язку імітує термінал вузлової машини (хосту).

Як правило, він не володіє власними ресурсами для виконання прикладних програм.

Найпоширеніші послуги Internet:

  • електронна пошта (e-mail);
  • Internet-пейджери;
  • телеконференції;
  • WWW (World Wide Web) – Internet-послуга, призначена для гіпертекстового поєднання мультимедійних документів зі всього cвіту та організації надійних інформаційних зв'язків між ними, незалежних від фізичного розташування документів. Вона потребує прямого сполучення з Internet, а також спеціальних програм-браузерів.

FТР (File Transfer Protokol) – Internet-сервіс для передавання файлів (в т.ч. програмних) мережею Internet.

Telnet – підключення користувача Internet до віддаленого комп'ютера і виконання певних програм на ньому.

Прикладами телеконференцій є: списки розсилання; групи новин.

Доступ до певних послуг Internet залежить від місцеперебування користувача, пропозицій місцевих постачальників мережевих послуг і можливості користувача оплатити ці послуги.

Джерела:

  1. Макарова М.В. Електронна комерція: Посібник для студ. вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2002. – 272 с.
  2. Балабанов И.Т. Электронная коммерция. – СПб.: Питер, 2001. – 336 с.
  3. Холмогоров В. Интернет-маркетинг: Краткий курс. – СПб.: Питер, 2001. – 208 с.
  4. Успенский И. Энциклопедия Интернет-бизнеса. СПб.: Питер, 2001. – 432 с.
  5. Крупник А. Как продавать товар и получить деньги в Internet (введение в электронную коммерцию). М.: МикроАрт, 2001. – 245 с.
  6. Електронна комерція: Навч. посіб./ Береза А.М., Козак Г.А., Левченко Ф.А. К: КНЕУ, 2002. – 328с.
  7. Ситник В.Ф., Козак І.А. Телекомунікації в бізнесі. К: КНЕУ, 2002. – 258 с.
  8. Пейтел К., Мак-Картни М.П. Секреты успеха в елктронном бизнесе. СПб.: Питер, 2001. – 120 с.
  9. Годин В.В., Корнеев И.К. Информационное обеспечение управленческой деятельности. – М: Мастерство, Вісш. школа, 2001. – 240 с.
  10. Спивак В.А. Современніе бизнес-коммуникации. – СПб.: Питер, 2002. – 447 с.