Авізо

Авізо – офіційне повідомлення банку або банківський лист про виконання ним розрахункової операції (відправлення векселя, товарів, переказ грошей тощо), яке надсилається іншому банкові чи клієнту. Для цього використовують спеціальні бланки або копи грошово-розрахункових документів (платіжні доручення, рахунки, платіжні вимоги, меморіальні ордери тощо). Застосовують авізо також у комерційній і бухгалтерській практиці. В авізо зазначають його номер, дату запису, характер операції, суму, найменування платника й отримувача та ін.

Авізо широко використовують у взаєморозрахунках між банками. Такі авізо є письмовим розпорядженням одного банку іншому про виплату клієнтові списанням з його рахунку певної суми. Банки послуговуються авізо для повідомлення своїм клієнтам про рух грошей на їхніх рахунках, відкриття акредитивів, виставлені перевідні векселі або чеки, відвантаження постачальниками товарів чи переказ грошей, залишки грошових коштів на їхніх рахунках тощо.

Авізо поділяють на телеграфні (телексні) й поштові. До поштових авізо можуть додаватися товари та інші документи, що є основою для проведення відповідних розрахунків.

Форма і порядок відправлення авізо обумовлюються міжбанківськими угодами з клієнтами. Для відправлення телеграфом, як правило, користуються спеціальним шифром (ключем). З метою економи витрат праці використовують зведені авізо, що складаються на підставі декількох розрахункових документів. Для проведення міжнародних банківських розрахункових операцій користуються дебет-авізо – доручення зовнішньоторговельній організації за встановленою формою при розрахунках підприємств однієї країни з банками інших країн за товари та послуги в порядку інкасо з наступним акцептом. В Україні авізо використовують у взаємних розрахунках між банками за допомогою міжфіліальних оборотів.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.