Акциз

Акциз (лат. accidere – обрізую) – один із видів непрямого податку переважно на товари масового вжитку (цигарки, алкогольні напої, сіль, сірники, автомобілі, холодильники, парфумерію тощо).

Акциз вперше запроваджений у Давньому Римі. Вибірковий акциз в деяких країнах встановлюється на телефонні послуги, показ кінофільмів, квитки на проїзд, на літак, комунальні послуги. У більшості країн Заходу в повоєнний період були запроваджені універсальні акцизи, або податки з обороту, які вилучаються у відсотках (до 10%) від валової виручки підприємств. В останні три десятиріччя замість податку з обороту існує акциз на додану вартість, що став основною формою непрямого оподаткування. Тому в широкому розумінні акциз слід розглядати як непрямий податок на продаж товарів і послуг на внутрішньому ринку. На відміну від податку з обороту, цей податок вилучається не з усієї вартості товару, а лише з її приросту на кожній наступній стадії виробництва та його реалізації. Оподаткуванню підлягає різниця між виручкою, отриманою компанією від реалізації товарів і послуг, і витратами на закупівлю сировини, напівфабрикатів та оплату послуг. Ставки податку на додану вартість у розвинутих країнах Заходу становлять від 8 до 20%. За останні тридцять років питома вага вибіркових та універсальних акцизів в цих країнах скорочується (в Канаді – з 35,3 до 26%, в Італії – з 40,8 до 23%, у Франції – з 37,6 до 28%, в Японії – з 33 до 12%). Це пояснюється насамперед зростанням частки податків на соціальне страхування. Найнижча питома вага акцизів в Японії (12%) та в США (16%),оскільки в цих країнах переважає пряме оподаткування, найвища – в Греції, Португалії (до 40%) та Ірландії (42%). У структурі акцизів в країнах ЄС дещо підвищуються універсальні і знижуються вибіркові акцизи. Водночас частка акцизів в доходах державного бюджету в розвинутих країнах Заходу знижується. В Японії у 1989 скасовано 30% акцизів на дорогі товари (автомобілі, холодильники та ін.) і запроваджений 30% універсальний акциз у формі податку на додану вартість. Для бюджетів штатів та місцевих органів влади значну роль у США та Японії відіграє універсальний акциз – податок на продаж зі ставкою від 3 до 7,5% роздрібної ціни. У США він забезпечує до 30% надходжень. Вибіркових (або індивідуальних) акцизів в Німеччині налічується майже 20, а в Японії – понад 600.

Встановлюються три основні ставки акцизів:

• єдині – на сіль, сірники, цукор тощо, тобто на товари, сорти яких мало різняться між собою;
• диференційовані – на вина, масло, тканини, тобто на товари, які значно різняться за якістю, міцністю тощо;
• середні – тютюнові вироби, тобто на однорідні товари, сорти яких мають різні ціни.

Ставки податку на додану вартість становили в Україні у 1993 – 28%, у другій половині1994 – 20% оподаткованого обороту. Для стимулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств доцільно повертати їм всю суму податку на додану вартість, оскільки це знижує ціну експортної продукції і підвищує її конкурентоспроможність і навпаки, при імпорті продукції з метою захисту національного ринку в ціну продукції фірми-імпортера можна включати податок на додану вартість, що зумовлює її подорожчання і зниження конкурентоспроможності.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.