Гіпотеза

Гіпотеза (гр. hipothesis – основа, припущення) – науково обґрунтоване припущення, що висувається для нового пояснення економічних явищі процесів (їх сутності, тенденцій розвитку, очікуваних наслідків тощо) та їх передбачення. Першим етапом обґрунтування гіпотези є припущення, необхідне для з'ясування економічної сутності нових явищ через нестачу фактів для цього або їх відсутність. Так, на перших етапах трансформації існуючої в Україні командно-адміністративної системи науковці й політики неодноразово намагалися відшукати найоптимальнішу модель побудови нового суспільства. Дещо пізніше було висловлено припущення, що країна будує соціально орієнтовану ринкову економіку, або змішану економіку.

Оскільки достовірність і факти, їх обсяг і рівень були недостатніми для наукового обґрунтування цього припущення, воно не стало гіпотезою. У наступні роки неодноразово стверджувалося про побудову в Україні ринкової економіки, і попереднє припущення було замінено новим. За цих умов потрібний час, а отже, нові факти, дані, спостереження, щоб зробити висновок про перетворення гіпотези на теорію. Гіпотеза є одним із засобів вирішення суперечності між новими фактами і традиційними теоретичними поглядами а також усунення суперечностей між теорією і негативними результатами експериментів, тому вона сприяє раціональнішому веденню наукових пошуків та засобів їх здійснення. Якщо гіпотеза перетвориться на нову теорію, попередню теорію необхідно переосмислити, виявити в ній конструктивні аспекти (а не цілком відкинути), що відповідає вимогам закону заперечення, заперечення у його гносеологічній функції. Розрізняють гіпотезу як метод розвитку наукових знань(що передбачає наступну експериментальну перевірку) і як новий структурний елемент наукової теорії. Заміна однієї гіпотези іншою не є незаперечним свідченням помилковості попередньої гіпотези. У процесі обґрунтування й розвитку теорії доцільно висувати декілька допоміжних гіпотез.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.