Економічний детермінізм

Економічний детермінізм – концепція, згідно з якою розвиток суспільства визначається лише розвитком суспільного способу виробництва (продуктивних сил і виробничих відносин), а надбудовні відносини (передусім політичні, правові, культурні та ін.) позбавлені самостійності, тобто не впливають на суспільно-історичний розвиток. Виник внаслідок певної однобічної теоретико-методологічної спрямованості економічної теорії К Маркса з цієї проблеми, наступної вульгаризації його вчення Е. Бернштейном, П. Лафаргом та іншими марксистами, недостатньою науковою розробкою питань взаємодії базису і надбудови. Ф. Енгельс у своїх листах до Е. Бернштейна, П. Борпуса зазначав, що визначальна роль економічного фактора в розвитку суспільства виявляється лише у кінцевому підсумку і впродовж відносно тривалого часу. Водночас на окремих етапах можуть переважати окремі надбудовні фактори.

Щоб уникнути економічного детермінізму в економічному дослідженні, необхідно, по-перше, зафіксувати наявність багатофакторного впливу економічних та надбудовних факторів на розвиток певного економічного процесу, економічної системи загалом. По-друге, провести суто економічний аналіз, тобто абстрагуючись від впливу надбудовних факторів, що досягається за допомогою методу абстракції. По-третє, простежити діалектичну взаємодію економічного фактора з кожним істотним надбудовним фактором (політикою, правом, ідеологією, культурою тощо), тобто їх взаємовплив, взаємопроникнення, взаємозбагачення тощо. По-четверте, розглядати державу як елемент базису й надбудоби. По п'яте, опанувати діалектичний метод дослідження.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.