Економія часу

Економія часу – форма вияву закону економії часу. Передбачає постійне зменшення витратна різноманітні види діяльності в будь-яких сферах і типах господарювання (державному, приватному, колективному), а також у домашньому господарстві, занять у вільний час тощо. Економія часу досягається впровадженням досягнень науково-технічного прогресу у виробництво, вдосконаленням форм і методів організації виробництва, поліпшенням структури самої організації, комплексним використанням стимулів до праці, поліпшенням умов праці, запровадженням новітніх умов планування тощо.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.