Ієрархія

Ієрархія – (гр. hierarchia – священна влада) – принцип структурної організації та спосіб побудови складних багаторівневих систем, який полягає в упорядкуванні взаємодії між рівнями – від вищого до нижчого – за наявності структурної та функціональної спеціалізації цих рівнів (їх окремих елементів), відносної самостійності. За цього принципу кожний вищий рівень та суб'єкт, який його очолює, є керуючим щодо нижчих рівнів, а на найвищому рівні здійснюються здебільшого функції узгодження, координації та інтеграції. Так, президенту фірми, корпорації (перший рівень ієрархії) підпорядковуються три-чотири віце-президенти (другий рівень ієрархії), кожному з них – окремі підрозділи і т.д.

 Потреба в існуванні ієрархічних систем зумовлена складністю управління структурами різноманітних систем, окремих елементів (макроекономічних та мікроекономічних) економіки (сфери, галузі, підприємства), необхідністю отримання, опрацювання та використання значних обсягів інформації, значною кількістю працівників та іншими факторами.

На нижчих рівнях ієрархії використовують відносно незначні обсяги конкретної, деталізованої інформації, на вищих – загальнюється попередня і залучаються нові обсяги більш узагальненої інформації. Ступінь ієрархії залежить від різних форм управління підприємствами та організаціями, від способів реалізації принципу цілісності.

Ієрархія управління – спосіб побудови систем управління різними економічними об'єктами з визначенням порядку підпорядкування нижчих елементів та ланок системи вищим. Так, на підприємстві директор уособлює перший рівень ієрархії управління, його заступник – другий рівень, начальники відділів – третій рівень і т.д.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.