Організаційна ієрархія

Організаційна ієрархія – форма побудови держави, організацій та інших соціальних інститутів на основі централізації та підпорядкування (управління, контролю, примусу тощо) нижчих, але більших за своїм складом ланок вищими, менш чисельними. Форма вияву організаційної ієрархії –залежність індивідів нижчих ланок соціально-економічної структури від індивідів вищих ланок (звідси – соціально-економічна нерівність), а також обмеження свободи дій останніх, необхідність пристосовуватися не лише до сформульованих в організації вимог і правил поведінки, а й до суб'єктивних якостей лідера, керівника.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.