Комісія

Комісія (лат. commissio – доручення) – 1) договір про торгово-посередницькі операції, що здійснюються однією стороною (комісіонером) за дорученням іншої сторони (комітента) від свого імені, але за рахунок комітента, а також плата за здійснення такої угоди, 2) плата комерційному банку за операції, що виконуються за дорученням і за рахунок клієнта (за комісійну винагороду), а також плата інвестиційним банкам за операції щодо розміщення цінних паперів. Комісія за розміщення єврооблігаційних позик становить 2,5% від суми позики і розподіляється між головним банком та іншими учасниками консорціуму банків.

Комісією називають також частку відсоткових ставок, яка, наприклад, з термінових вкладів входить до загальної відсоткової ставки комісії – важливе джерело доходів банків. Комісіонер здійснює угоди купівлі-продажу за рахунок клієнта, отримуючи за договором від комітента комісійну винагороду, розмір якої встановлюється у формі відповідного відсотка від суми угоди або різниці між ціною продажу товару і ціною, встановленою комітентом. Комісіонер може за додаткову винагороду брати на себе зобов'язання щодо гарантії комітента від збитків у разі неплатоспроможності покупця. Такий комісійний договір має назву делькредере. У міжнародній торгівлі практикуються також разові комісійні доручення (інтенди), коли імпортер однієї країни дає доручення комісіонеру іншої країни купити певну партію товарів. Якщо товари продають зі складу, такі операції мають назву «консигнаційні». Великі комісійні фірми, що здійснюють експортно-імпортні операції, крім посередницьких послуг, практикують також страхування вантажів, гарантійне технічне обслуговування, беруть на себе відповідальність за транспортування та ін.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.