Послуга

Послуга – це особлива споживча вартість процесу праці, виражена в корисному ефекті, що задовольняє потреби людини, колективу й суспільства. Особливістю послуги як товару (порівняно зі звичайним товаром (втіленим у речі), з матеріальними благами) є те, що вона корисна не як річ, а як діяльність. Тому споживання послуг збігається з процесом її створення, з діяльністю. Крім предметів споживання у вигляді товарів, існують предмети споживання у вигляді послуг, які неможливо транспортувати, зберігати, накопичувати.

У розвинутих країнах світу значна кількість працівників (понад 60%, у США – до 75%) зайнята у сфері послуг, в Україні – менше 30% на початку XXI ст. Розрізняють особисті послуги, що задовольняють потреби окремої людини в отриманні освіти, охороні здоров'я, культурно-побутовому обслуговуванні, і послуги, що задовольняють колективні та суспільні потреби (охорона суспільного порядку, оборона, управління суспільством, у т.ч. народним господарством).

Щодо витрат виділяють послуги матеріальні та нематеріальні (чисті послуги). До перших належать послуг, на виробництво яких затрачається праця з доведення до споживачів створених у процесі виробництва матеріальних благ (послуги у сфері обігу, розподілу і споживання таких благ), а також послуги транспорту, житлово-комунального господарства, побутового обслуговування населення та ін. До других (чистих послуг) – послуги працівників сфери освіти, охорони здоров'я, культури, охорони громадського порядку та ін.

Послуги також поділяють на послуги сфери матеріального (послуги торгівлі, громадського харчування, побутові) та нематеріального виробництва (послуги транспорту і зв'язку, житлово-комунального господарства, освіти, охорони здоров'я та ін.). Частину послуг із побутового обслуговування відносять до сфери матеріального (ремонтні роботи), решту – до сфери нематеріального виробництва.

У розвинутих країнах світу значна питома вага інженерно-консалтингових послуг, до яких належать передпроектні (техніко-економічне обґрунтування у разі створення нових об'єктів, попереднє дослідження їхньої доцільності та ін.), проектні (складання проектів, схем, робочих креслень та ін.) і післяпроектні (підготовка контрактів, торгівлі) послуги, а також рекомендаційні маркетингові послуги. Комплекс таких послуг і сфера діяльності, в якій вони надаються, – інжиніринг.

Зростання ролі послуг зумовило появу нового об'єкта власності (поряд із засобами виробництва, робочою силою, результатами наукових досліджень у формі патентів, ліцензій, інформацією та ін.). Тому економічна теорія має вивчати відносини економічної власності, що виникають між людьми у процесі створення і привласнення не лише матеріальних благ, а й послуги в усіх сферах суспільного відтворення, а оскільки перетворення людини (її загальноосвітнього і кваліфікаційного рівнів, творчих і організаторських здібностей) є основною формою національного багатства, виробничі відносини між людьми у сфері освіти, охорони здоров'я стають пріоритетними.

З початку 30-х XX ст. послуги в окремих країнах світу стають основним об'єктом товарно-грошових відносин у результаті четвертого великого суспільного поділу праці – відокремлення сфери послуг від матеріального виробництва, внаслідок чого сфера послуг набуває найдинамічнішого розвитку.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 3. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2002. – 952 с.