Товарна послуга

Товарна послуга – це товар, вироблений на замовлення конкретно визначеного виробництвом платоспроможного споживача. Товар – економічна клітина індустріального виробництва, послуга – клітина постіндустріальної системи. Перехід від традиційно речового (індустріального) способу виробництва до інформаційно-послугового (постіндустріального) здійснюється не одразу, а в перехідній формі.

 

Категорія «товарна послуга» відображає виробництво, яке створює власну продукцію і як товар (у деяких випадках або частково – для невідомого, усередненого споживача), і як замовну (за її властивостями річ-послугу), що виробляється і надається з максимальним використанням можливостей виробника щодо точно визначених потреб кожного конкретного споживача.

З нарощуванням частки виробництва на замовлення продукція певною мірою втрачає свою речову сутність, набуваючи інформаційно-послугового значення. Перетворюючись таким чином на виробництво суто послуг, воно зближує та взаємоузалежнює свої ланки в єдиному процесі відтворення виробництва, особистості, суспільства і природи. У такий спосіб традиційні матеріально-речові галузі виробництва набувають функції втілювальної інфраструктури для матеріально-інтелектуальних продуктів інженерної, управлінської, науково-дослідної, освітньої та іншої висококваліфікованої праці і лише завдяки цьому мають статус матеріальних. За недосконалого виконання ними цієї реалізаційно-виробничої функції (брак, морально застарілі вироби) створюються непотрібні, недосконалі та шкідливі речові продукти, які не приймає ринок. Отже, таке виробництво (на що звертав увагу ще А. Сміт) не може бути матеріально-продуктивним, прибутковим.

У сучасному матеріальному виробництві індустріально розвинутих країн передовими є галузі високоінтелектуальної соціально-духовної праці. У них не створюються речові продукти безпосередньо, їхня діяльність втілюється у неперервних, переважно інформаційних послугах, соціально-духовних явищах. Розвиток таких галузей (наука, освіта, охорона здоров'я, управління, культура, мистецтво, рекреація) як домінуючих у суспільній діяльності щодо технологічного способу виробництва та загальноцивілізаційного підходу означає поступовий перехід індустріального суспільства у постіндустріальне. Розгортання цього процесу в основі своїй характеризується переходом від товарно-речового виробництва до переважно неперервно-послугового. Речовий зміст (забезпечення, наповнення) послуг набуватиме лише мінливих форм, оскільки неперервний процес створення-споживання послуг не фіксує на тривалий час працю в незмінних речових оболонках.

Організація та поширення на всі види діяльності виробництва товарних послуг має принципове значення для швидкої й комплексної реорганізації народного господарства України, подолання гострої соціально-економічної кризи: налагодження та самооптимізації господарських зв'язків, що стимулюватиме оновлення виробництва й забезпечуватиме високий рівень задоволення потреб; піднесення соціального престижу, економічної оцінки оплати високоінтелектуальної праці; точної оцінки, оптимального використання та перерозподілу національних ресурсів (зокрема, трудових); значної економії державних видатків на галузі управлінської, правозахисної, оборонної, науково-освітньої та соціальної діяльності, які поступово реорганізовуватимуться на ринково-виробничих засадах як провідні виробничі галузі – оздоровлення в цілому всієї фінансово-розрахункової системи та бюджетної політики незалежної України.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 3. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2002. – 952 с.