Сутність грошового потоку підприємства
Господарська діяльність підприємства пов'язана з постійним рухом коштів у формі їх надходження чи вибуття. Рух коштів на виробничо-торговому підприємстві можна розглядати як безперервний процес і характеризувати поняттям «грошовий потік».
Грошовий потік виробничо-торгового підприємства – це сукупність надходження і вибуття коштів за певний період часу, формованих у процесі господарської діяльності.
При надходженні коштів формується вхідний грошовий потік, а при їх вибутті – вихідний.
Вхідний грошовий потік містить всі види надходжень коштів, у т.ч. дохід від основної операційної діяльності (виторг від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг); доходи від іншої операційної діяльності; доходи від фінансово-інвестиційної діяльності; інші доходи і надходження підприємства, включаючи установчі та пайові внески, позики, кошти від емісії акцій, кредити, цільове фінансування, дотації з бюджету, благодійні й інші кошти.
Вихідний грошовий потік містить усі види платежів і витрат підприємства, у т.ч. пов'язаних із платежами за придбані матеріально-технічні ресурси, виплату заробітної плати, повернення кредитів і позик, виплату дивідендів і процентів, платежу в бюджет і позабюджетні фонди тощо.
Дослідження вхідного і вихідного грошового потоку має істотне значення в системі фінансового управління підприємством. Разом з тим у вітчизняній літературі цьому питанню поки що приділяється недостатня увага. Найбільший внесок у розвиток цього напрямку був зроблений І.А. Бланком у його роботах з фінансового менеджменту.
Грошові потоки, які формуються на підприємстві в процесі його господарської діяльності, є найважливішим самостійним об'єктом фінансового управління. Це обумовлено тим, що підприємство в процесі господарювання формує різні грошові потоки, які впливають на виробничу (операційну), інвестиційну, фінансову і збутову діяльності. Ефективне управління грошовими потоками визначає, у кінцевому рахунку, досягнення поставлених поточних і стратегічних цілей, сприяє формуванню позитивних фінансових результатів від звичайної діяльності.
Вивчаючи сутність управління грошовими потоками виробничо-торгового підприємства, І.А. Бланк прийшов до висновку, що його ефективність визначається такими основними положеннями:
- Грошові потоки обслуговують здійснення господарської діяльності підприємства практично в усіх її аспектах.
- Ефективне управління грошовими потоками забезпечує фінансову рівновагу підприємства в процесі його стратегічного розвитку.
- Раціональне формування грошових потоків сприяє підвищенню ритмічності здійснення операційного процесу підприємства.
- Ефективне управління грошовими потоками дозволяє скоротити потреби підприємства в позиковому капіталі.
- Управління грошовими потоками є важливим фінансовим важелем забезпечення прискорення обороту капіталу підприємства.
- Ефективне управління грошовими потоками забезпечує зниження ризику неплатоспроможності підприємства.
- Активні форми управління грошовими потоками дозволяють підприємству отримувати додатковий прибуток, який генерується безпосередньо його грошовими активами.
Разом з тим запропоновані І.А. Бланком характеристики управління грошовими потоками підприємства мають потребу в певному уточненні. Насамперед, розглядаючи грошовий потік підприємства, необхідно виявити його найбільш характерні особливості. Ці особливості пов'язані з протилежним за напрямком рухом коштів. Перший напрямок – це надходження коштів на підприємство в процесі здійснення господарської діяльності. Другий напрямок – вибуття коштів у результаті здійснення обов'язкових і необхідних платежів, а також добровільних і благодійних внесків. При цьому необхідно враховувати, що гроші на підприємство надходять, а також витрачаються в результаті здійснення:
А. Звичайної діяльності, яка включає:
- основну операційну діяльність;
- іншу операційну діяльність;
- інвестиційну діяльність;
- фінансову діяльність;
- іншу господарську діяльність.
Б. Надзвичайної діяльності.
Складність аналізу кожного напрямку полягає в тому, що вхідний і вихідний потоки коштів тісно взаємопов'язані. Щоб забезпечити надходження коштів, необхідно зробити певні витрати, які становлять основу вихідного грошового потоку. У той же час, щоб зробити будь-які витрати підприємство повинне мати у своєму розпорядженні певну суму коштів, а отже, забезпечити надходження грошових ресурсів на підприємство у вигляді фінансових ресурсів. Крім того, існує тісна функціональна залежність між вихідним і вхідним потоком, а також вхідним і вихідним потоком, яка може бути сформульована таким чином. Чим більше за обсягом вхідний грошовий потік, тим в остаточному підсумку буде більшим вихідний грошовий потік і навпаки. Така функціональна залежність між вхідним і вихідним грошовими потоками дещо ускладнюють теоретичний і практичний аналіз сукупного грошового потоку підприємства. Ми вважаємо, що не можна розглядати вхідний і вихідний потік як щось єдине, тобто як сукупний грошовий потік. Незважаючи на повний функціональний взаємозв'язок і взаємозалежність цих двох потоків, вони мають свої специфічні економічні характеристики, а також формують зовсім різні підходи до системи управління грошовими потоками виробничо-торгового підприємства.
Тому, на наш погляд, грошовий потік підприємства характеризується таким чином:
- Вхідний грошовий потік підприємства утворюється з моменту його створення, тобто відкриття рахунка в банку і надходження коштів від засновників, емісії акцій, пайових внесків, коштів вищестоящих управлінських структур, у т.ч. бюджетних коштів держави і місцевих органів влади.
- Найбільша величина вхідного грошового потоку підприємства утворюється в процесі здійснення основної операційної діяльності. При цьому підприємство одержує виторг від реалізації продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
- По своїй економічній суті вхідний грошовий потік передбачає, що у підприємства обсяг коштів для ведення господарської діяльності повинен збільшуватися. Однак у господарській практиці вхідний грошовий потік може бути як з позитивним, так і з негативним знаком. Позитивний знак вхідного грошового потоку означає, що підприємство отримує кошти на свої рахунки в банку чи в касі. Негативний знак вхідного грошового потоку означає, що підприємство не тільки не отримує грошові кошти, а й саме стає боржником і зобов'язане виплатити певну суму коштів.
- У залежності від виду господарської діяльності, галузевої приналежності підприємства, особливостей організації виробничо-збутової діяльності вхідний грошовий потік може утворюватися нерівномірно, що істотно впливає на результативність господарювання, потребу в додаткових коштах, необхідність кредитування поточної діяльності, рівень фінансової стійкості тощо.
- На величину вхідного грошового потоку впливають державна економічна і фінансова політика. Сприятлива для підприємства економічна і фінансова політика держави, ефективне і добре розвинене господарське законодавство дозволяють підприємству формувати, за інших рівних умов, велику величину вхідного грошового потоку. У той же час недоліки господарського законодавства, помилки, неточності, явні прорахунки в діяльності державних чи місцевих органів влади впливають на процес формування доходів підприємства, а отже, і на величину вхідного грошового потоку.
- Істотним аспектом формування вхідного грошового потоку є ефективна діяльність управлінських структур підприємства. Як показує господарська практика, при вмілому керівництві підприємство навіть у складних економічних умовах може формувати більшу величину вхідного грошового потоку, ніж при неефективному управлінні виробничо-збутовою діяльністю.
- Вихідний грошовий потік формується паралельно вхідному грошовому потоку на початковому етапі функціонування підприємства. Величина вихідного грошового потоку визначається розмірами різних платежів, які підприємство здійснює в процесі господарювання.
- Досягнення стратегічних і тактичних цілей підприємства змушують збільшувати вихідний грошовий потік, що в остаточному підсумку сприяє зростанню вхідного грошового потоку.
- Вихідний грошовий потік підприємства регулюється як державною, так і внутрішньогосподарською фінансово-економічною політикою. Державна фінансово-економічна політика впливає на величину обов'язкових платежів (податків і зборів) у бюджет та позабюджетні фонди держави і місцевих органів влади, а також на величину виплачуваної заробітної плати. У той же час внутрішньогосподарська фінансово-економічна політика визначає величину платежу за використовувані матеріально-технічні ресурси, розміри премій персоналу, виплати дивідендів і процентів, орендної плати тощо.
- Розміри вихідного грошового потоку істотно залежать від вправного господарювання на підприємстві, рівня диверсифікованості діяльності, галузевої приналежності підприємства, фактичного становища на ринку, наявності конкурентів і рівня конкурентної боротьби тощо.
- Вихідний грошовий потік відрізняється більшою ритмічністю і його величину легше прогнозувати і планувати, ніж величину вхідного грошового потоку. Це обумовлено тим, що значна частина платежів підприємства має чітко визначені законодавством або договором терміни. Наприклад, виплати заробітної плати, платежі в державний і місцеві бюджети, а також у позабюджетні фонди, виплати процентів і т.д.
- Вхідний і вихідний грошові потоки формують систему фінансових ризиків підприємства, усунення яких передбачає створення системи страхових і резервних фондів підприємства, а також використання зовнішнього страхування (добровільного страхування в страхових компаніях).
- Для великих підприємств наявність вхідного і вихідного грошових потоків обумовлює необхідність формування відповідних фінансово-економічних або обліково-фінансових органів (служб) для постійного й ефективного управління цими потоками.
- Ефективне формування і використання грошових потоків підприємства сприяють більш ритмічному здійсненню господарської і насамперед основної операційної діяльності, дозволяють вирішувати стратегічні завдання без значного залучення додаткових фінансових ресурсів.
Таким чином, вхідний і вихідний грошові потоки виробничо-торгового підприємства становлять самостійний напрямок у системі фінансового управління. Дослідження показують, що істотним аспектом управління грошовими потоками є суб'єктивний фактор, тобто фінансові й облікові служби підприємства, вище господарське керівництво фірми, підприємницькі здібності власників і менеджерів вищої ланки управління.