Управління фінансуванням необоротних активів
Фінансування відновлення операційних необоротних активів складається з трьох варіантів:
- Весь обсяг відновлення даних активів фінансується за рахунок власного капіталу.
- Змішане фінансування відновлення операційних необоротних активів (власний і довгостроковий позиковий капітал).
- Відновлення активів за рахунок фінансового кредиту (фінансовий лізинг).
Вибір даного варіанта здійснюється з урахуванням таких факторів:
- достатність власних ресурсів для забезпечення економічного розвитку підприємства в майбутньому періоді;
- досягнення співвідношення використання власного і позикового капіталу, що визначає рівень фінансової стійкості підприємства;
- доступність довгострокового фінансового кредиту для підприємства.
Одним з найважливіших завдань у процесі фінансування відновлення окремих видів операційних необоротних активів є вибір альтернативного варіанта, тобто придбання даних активів у власність або їх оренда.
Орендні чи лізингові операції можуть здійснюватися у формі оперативної фінансової, поворотної й іншої форм лізингу (оренди) необоротних активів.
Оперативний лізинг – це господарська операція, яка передбачає передачу орендарю права користування основними засобами, які належать орендодавцю, на термін, що не перевищує їх повної амортизації, з обов'язковим їхнім поверненням власнику після закінчення терміну дії лізингової угоди. Основні засоби, передані в оперативний лізинг, залишаються на балансі орендодавця.
Фінансовий лізинг – придбання орендодавцем на замовлення орендаря основних засобів з подальшою передачею їх у користування орендаря на термін, що не перевищує періоду повної їхньої амортизації з обов'язковою наступною передачею права власності на ці основні засоби орендарю. Основні засоби, передані у фінансовий лізинг, включаються до складу основних засобів орендаря.
Поворотний лізинг (оренда) – господарська операція, яка передбачає продаж основних засобів фінансовому інституту з одночасним зворотним одержанням цих основних засобів в оперативний чи фінансовий лізинг. У результаті цієї операції підприємство отримує фінансові кошти, які може використовувати на інші цілі.
Переваги лізингу (оренди):
- Збільшення обсягу і диверсифікованість господарської діяльності підприємства без істотного розширення обсягу фінансування його необоротних активів.
- Економія фінансових ресурсів на початковому етапі використання орендованих основних засобів.
- Зниження ризику втрати фінансової стійкості (оперативний лізинг не веде до росту фінансових зобов'язань, а є позабалансовим фінансуванням основних засобів).
- Зниження потреби в активах, у розрахунку на одиницю реалізованої продукції, тому що орендовані види основних засобів перебувають на балансі орендодавця.
- Зниження бази оподаткування прибутку підприємства. За чинним законодавством орендна плата включається до складу собівартості продукції, що знижує розмір балансового прибутку підприємства.
- Звільнення орендаря від тривалого використання капіталу в незавершеному будівництві при самостійному формуванні основних засобів (фінансування наукових розробок, будівельно-монтажних робіт, освоєння нового виробництва).
- Зниження фінансових ризиків, пов'язаних з моральним старінням і необхідністю відновлення основних засобів.
- Найпростіша процедура одержання й оформлення в порівнянні з одержанням і оформленням довгострокового кредиту.
Недоліки лізингу (оренди):
- Подорожчання собівартості продукції, тому що розмір орендної плати вищий, ніж розмір амортизаційних відрахувань.
- Прискорена амортизація може бути здійснена лише за згодою орендодавця.
- Істотна модернізація устаткування і майна неможлива без згоди орендодавця, що обмежує швидкість його відновлення з метою підвищення рентабельності використання.
- Недоодержання доходу у формі ліквідаційної вартості основних засобів при оперативному лізингу, якщо термін оренди збігається з терміном повної їхньої амортизації.
- Ризик непродовження оренди при оперативному лізингу.
При прийнятті управлінських рішень про придбання чи оренду певних видів основних засобів головним критерієм є порівняння сумарних потоків платежів при різних формах фінансування відновлення майна.
Результати розробленої політики управління необоротними активами відображаються в зведеному плановому документі – балансі потреби у відновленні і фінансуванні необоротних активів.