Нормування витрат матеріальних ресурсів
Норма витрат матеріалів – планова величина витрати матеріальних ресурсів, мінімально необхідних для виготовлення одиниці продукції чи виконання одиниці роботи, встановлена, виходячи з прийнятої конструкції виробу, запроектованого технологічного процесу і рівня організації виробництва.
Будь-яка індивідуальна норма витрат будь-якого виду матеріальних ресурсів неоднорідна за своєю структурою і складається з окремих елементів витрат, які утворюють у сукупності індивідуальну норму витрат.
Нормування витрат матеріальних ресурсів – встановлення планової міри їхнього виробничого споживання.
Нормування витрат допоміжних матеріалів. Витрати допоміжних матеріалів не знаходяться в прямій залежності від обсягу продукції, що випускається. Для допоміжних матеріалів характерним вимірником, тобто одиницею, на яку повинна розраховуватися норма витрати даного виду допоміжних матеріалів, буде та, котра найбільшого мірою визначає потребу в даному допоміжному матеріалі. У цьому відношенні допоміжні матеріали можуть бути розбиті на групи:
- матеріали, які входять до складу виробу, а також обслуговують технологічні процеси. Витрати їх нормуються як сировина на одиницю виготовленої продукції (виріб, деталь, вузол);
- матеріали, затрачувані на виготовлення інструментів, пристроїв та іншого технологічного оснащення, підлягають нормуванню в розрахунку на одиницю відповідних інструментів чи пристроїв;
- матеріали, які витрачаються на ремонт устаткування, нормуються на одиницю устаткування;
- матеріали, використовувані для утримання устаткування і приміщення в чистоті, нормуються на одиницю часу роботи устаткування або на одиницю площі приміщення цеху;
- матеріали з обслуговування робітників нормуються на одного робітника;
- матеріали на ремонтно-експлуатаційні потреби будівель і споруд нормуються на умовну ремонтну одиницю;
- таропакувальні матеріали нормуються на одиницю реалізованої продукції.