Оцінка вартості капіталу дуже важлива для забезпечення ефективного формування прибутку підприємства. При цьому така оцінка вартості капіталу повинна проводитися на всіх етапах життєвого циклу підприємства, починаючи з розробки бізнес-плану по його створенню і закінчуючи періодом ліквідації. Визначення вартості капіталу слід обов'язково проводити при розробці поточних і перспективних фінансових планів підприємств.

Основним показником оцінки вартості є середньозважена ціна загальної суми капіталу. На цей показник впливають багато факторів, зокрема: а) середня ставка процента, що склалася на кредитному ринку; б) доступність різних зовнішніх власних і позикових джерел фінансових ресурсів; в) обсяг внутрішніх власних і позикових джерел фінансових ресурсів; г) галузеві особливості суб'єктів господарювання; ґ) форми його організаційного устрою; д) співвідношення обсягів операційної і фінансово-інвестиційної діяльностей; є) рівень підприємницького і фінансового ризиків; є) особливості менеджменту підприємства.

Суть даного принципу полягає в тому, що збільшення фінансового капіталу за рахунок випуску усіх видів акцій, здійснення додаткових установчих і пайових внесків доцільно проводити тільки при масштабному розширенні підприємства, здійсненні великих інвестиційних проектів, створенні дочірніх підприємств чи придбанні інших підприємств як цілісних майнових комплексів.

Розглянуті принципи оптимізації структури фінансового капіталу взаємозалежні з принципами визначення його вартості і становлять методологічну основу для оцінки утворення фінансового капіталу суб'єкта господарювання.

У ринковій економіці фінансовий (грошовий) капітал розглядається як товар, який має свою вартість чи ціну. Оцінка цієї вартості займає центральне місце в системі управління фінансовим капіталом.

Вартість фінансового капіталу – це виражена у процентах середньозважена ціна джерел коштів, які сплачують підприємства за їхнє залучення в процесі здійснення фінансової діяльності.

Управління фінансовим капіталом підприємницьких структур є складовою частиною фінансового менеджменту підприємства.

На сучасному етапі розвитку країни в процесі управління фінансовим капіталом повинні розглядатися в основному питання, пов'язані з його утворенням за рахунок використання різних джерел коштів. Тому найбільше значення для суб'єктів господарювання має дослідження проблем ціни і структури фінансового капіталу, оптимізації потреби в ньому, виходячи з розмірів підприємств, галузевої специфіки, форм власності й організаційно-правового устрою.

На нашу думку, управління фінансовим капіталом є сукупністю взаємозалежних елементів, які забезпечують розробку і прийняття оптимальних рішень щодо його формування і використання.

За формою утворення фінансовий капітал – це в основному грошовий капітал, сформований у процесі розподілу і перерозподілу вартості валового внутрішнього продукту шляхом заощаджень (нагромаджень), які здійснюються домашніми господарствами, підприємницькими структурами нефінансового і фінансового секторів економіки, включаючи і держсектор, некомерційними організаціями, які обслуговують домашні господарства. Сюди відносяться нагромадження за рахунок використання частини чистого прибутку, амортизаційних відрахувань, заробітної плати й інших доходів населення, певної частини коштів фондів, призначених на соціальні цілі, прямих і непрямих податків, доходів від зовнішньоекономічної діяльності. Протягом розвитку ринкової системи господарювання збільшується частка надходжень з інших економічних систем у вигляді інвестицій, позик і кредитів, а також «тіньових» капіталів.

В умовах ринкової системи господарювання підприємства використовують різні джерела коштів для утворення фінансового капіталу.