Аналіз стану законодавчої регулювання правової охорони засобів індивідуалізації учасників господарського обороту
Аналіз стану законодавчої регламентації адміністративно-правової охорони засобів індивідуалізації учасників господарського обороту, товарів та послуг свідчить про відсутність цілісного, узгодженого законодавчого регулювання об’єктів права інтелектуальної власності. На сьогодні національне законодавство не дає визначення поняттю «об’єкти промислової власності», не розкриває його змісту, а тільки перераховує результати інтелектуальної діяльності, яким надається правова охорона.
Незважаючи на відсутність лігімізації терміна «промислова власність» в національному законодавстві, він є загальновизнаним на рівні міжнародного акта – Паризької конференції про охорону промислової власності.
Паризька конвенція про охорону промислової власності являється першим міжнародно-правовим документом у сфері інтелектуальної власності. На сьогодні вона є основним міжнародно-правовим документом, який визначає засади всіх інших міжнародно-правових документів, що стосуються охорони промислової власності. Головна мета Паризької конвенції – це утворення Союзу з охорони промислової власності (Паризький союз) і встановлення єдиних для країн-учасниць правил надання правової охорони таким об’єктам промислової власності, як винаходи, корисні моделі, промислові зразки, товарні знаки і знаки обслуговування, фірмові найменування і вказівки про походження або найменування місця походження товарів, а також запобігання недобросовісній конкуренції.
Паризька конвенція про охорону промислової власності є частиною національного законодавства і має пріоритет щодо актів законодавства України. Наприклад, в ст. 3 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» зазначено, якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про знаки, то застосовуються правила міжнародного договору.
Із наведених в Паризькій конвенції об’єктів видно, що такі засоби індивідуалізації учасників господарського обороту, товарів та послуг, тобто, об’єкти права інтелектуальної власності, як знаки для товарів і послуг, фірмові найменування, кваліфіковане зазначення походження товару відносяться до об’єктів промислової власності.
Проте, ці об’єкти права інтелектуальної власності по-різному регулюються нормами вітчизняного законодавства. Правова регламентація цих об’єктів у перш за все регулюється нормами цивільного, господарського та спеціального законодавства. Водночас, торговельні марки та кваліфіковане зазначення походження товару регулюються нормами спеціального законодавства. Відповідно, Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15 грудня 1993 року та Законом «Про охорону прав на зазначення походження товарів» від 16 червня 1999 р. На відміну від цих об’єктів, правова регламентація комерційного (фірмового) найменування перш за все здійснюється нормами Цивільного та Господарських кодексів України.
Крім того, наведені нами об’єкти права інтелектуальної власності по-різному регулюються й нормами адміністративного кодексу. Якщо такий об’єкт права інтелектуальної власності як торговельна марка (знак для товарів і послуг) прописаний в нормах ст. 51-2 КУпАП, то такі об’єкти: комерційне найменування та кваліфіковане зазначення походження товарів в норма цієї статті відсутні. Фактично мова йде про відсутність таких об’єктів адміністративного правопорушення. Водночас, законодавець, після переліку незаконного використання об’єктів права інтелектуальної власності, в ст. 51-2 КУпАП, зробив припис «тощо». Такий підхід законодавця говорить про те, що у разі незаконного використання комерційного найменування та кваліфікованого зазначення походження товарів, до винних осіб повинні застосовуватися заходи адміністративного примусу. У той же час, відсутність цих об’єктів в нормах статей адміністративного кодексу негативно позначається на правозастосовній практиці і має суттєве значення для окреслення вчиненого правопорушення у сфері адміністративно-правової охорони об’єктів права інтелектуальної власності та більш точної кваліфікації правопорушення.
Аналіз правової регламентації засобів індивідуалізації учасників господарського обороту, товарів та послуг свідчить, що такі об’єкти права інтелектуальної власності, як торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування, кваліфіковане зазначення походження товару, мають багато спільних ознак, які ми відносимо до засобів індивідуалізації учасників господарського обороту, товарів та послуг, повинні бути обов’язково включені в окрему статтю Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Характеристика наведених засобів індивідуалізації учасників господарського обороту, товарів та послуг, свідчить, що об’єкти, які входять до засобів індивідуалізації учасників господарського обороту, товарів та послуг мають багато спільних ознак. Об’єктом адміністративних правопорушень у сфері незаконного використання засобів індивідуалізації учасників господарського обороту, товарів та послуг є тотожні об’єкти права інтелектуальної власності, що охороняються комплексом адміністративно-правових норм.
На основі наведеного та аналізу складових частин адміністративного правопорушення за незаконне використання засобів індивідуалізації учасників господарського обороту, товарів та послуг, вважаємо, що такі об’єкти права інтелектуальної власності як торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування, кваліфіковане (географічне) зазначення походження товару повинні бути включені в окрему статтю КУпАП.
Пропонуємо, внести зміни до ст. 51-2 КУпАП про виключення із норм цієї статті знака для товарів і послуг та включення цього об’єкта адміністративного проступку до іншої статті КУпАП.
На підставі наведеного пропонуємо включити новостворену статтю 51-3 «Незаконне використання засобів індивідуалізації учасників господарського обороту, товарів та послуг» до КУпАП, яку викласти у такій редакції:
Незаконне використання об’єкта права інтелектуальної власності: торговельної марки (знака для товарів і послуг), комерційного (фірмового) найменування, кваліфікованого (географічного) зазначення походження товару, засобів індивідуалізації учасників господарського обороту, товарів та послуг, привласнення авторства на такий об'єкт або інше умисне порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом, – тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання і матеріалів, які призначені для її виготовлення.
Джерело: Макаренко В.В. «Аналіз стану законодавчої регулювання правової охорони засобів індивідуалізації учасників господарського обороту, товарів та послуг»