Джерела господарського права

Джерела права (форми права) – способи виразу існування юридичних норм.

Види джерел права:

• юридична доктрина – наукові правові ідеї, принципи, теорії, що концептуально сформовані та містяться в працях та усних промовах учених-юристів, офіційно визнані у вигляді загальнообов'язкових положень (норм) для здійснення юридичної практики;
• нормативно-правовий акт – спеціально прийнятий компетентними органами законодавчої та виконавчої влади правотворчий документ, за посередництвом якого до системи господарського права вводяться господарсько-правові норми та який містить самі ці норми: Конституція та інші закони України, Господарський кодекс постанови Верховної Ради України, укази Президента України, локальні нормативні акти, декрети й постанови Кабінету Міністрів України, відомчі нормативні акти, інші нормативні акти;

• правовий звичай – правила поведінки, що історично склалися й отримали офіційне визнання та забезпечення державним примусом;
• нормативний договір – згода двох чи декількох суб'єктів, що встановлюють права та обов'язки як загальні правила поведінки на майбутній (невизначений) час для невизначеного кола суб'єктів:
  • внутрішньодержавні договори (типові договори, типові статути, "формуляри", установчі договори про здійснення господарських товариств, статути господарських товариств і та ін.);
  • міждержавні (міжнародні) нормативні договори (угоди, конвенції, пакти та ін.);
• юридичний прецедент – рішення в конкретній справі суду чи адміністративного органу, яке відтворило норму для вирішення майбутніх аналогічних справ.

Джерело – глава з навчального посібника:

Тісунова В.М, Бондарчук А.В. Господарське право: Навчальний посібник / МВС України, Луган. держ. ун-т внутр. справ ім. Е.О. Дідоренка. – Луганськ: РВВ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2009. – 584 с.