Управління реальними інвестиціями

Реальні інвестиції утворюють економічну основу розвитку суспільства і впливають на досягнення макроекономічної стабілізації країни. Реальні інвестиції відіграють величезну роль у національній економіці, тому що завдяки їм формується економічний базис країни, створюються необхідні виробничі фонди у всіх галузях матеріальної і нематеріальної сфери.

Найчастіше під реальними інвестиціями розуміють ті економічні ресурси, які спрямовуються на збільшення активів підприємств, тобто створення нових об'єктів, розширення діючих, модернізацію і переозброєння виробництва.

В економічній літературі виділяють валові і чисті реальні інвестиції.

Валові інвестиції – загальна сума економічних ресурсів, використаних для збільшення необоротних і частини оборотних активів підприємств за певний період, наприклад, календарний рік. Чисті інвестиції – це величина валових інвестицій, зменшена на суму витрат, пов'язану з амортизацією основного капіталу і нематеріальних активів.

Реальні інвестиції можуть бути: а) у вигляді інвестицій чи початкових інвестицій, які використовуються для здійснення інвестиційного проекту або при купівлі підприємства; б) реінвестицій, тобто інвестиційних ресурсів, що вивільнилися, які використовуються для придбання (створення) нових коштів виробництва.

Основними формами реального інвестування є:

  • нове будівництво (створюється нове підприємство, яке одержує статус юридичної особи);
  • розширення підприємства (на базі діючого підприємства збільшуються площі для здійснення виробничої діяльності);
  • реконструкція (на базі існуючих площ відбувається заміна устаткування, удосконалюється матеріальна база, змінюються технології, відбувається перепланування приміщень);
  • модернізація (на базі існуючих площ здійснюється заміна застарілого устаткування, часткова заміна агрегатів, відновлення окремих машин і механізмів, удосконалюється технологія, поліпшується організація виробництва і праці тощо);
  • придбання окремих видів устаткування, інструментів, технологій і нематеріальних активів;
  • придбання цілісних майнових комплексів і (або) окремих підприємств.

Управління реальними інвестиціями підприємства – це процес розробки принципів, методів і заходів, за допомогою яких можна впливати на ефективність реалізації інвестиційних проектів і програм створення чи придбання реальних інвестицій.

Як вважає І.А. Бланк, процес управління реальними інвестиціями повинен здійснюватися у 8 етапів:

  • аналіз реального інвестування за минулі періоди;
  • визначення загального обсягу реального інвестування в майбутньому періоді;
  • визначення форм реального інвестування;
  • розробка чи підбір інвестиційних проектів, які відповідають цілям і формам реального інвестування;
  • оцінка ефективності окремих інвестиційних проектів з урахуванням фактору ризику;
  • формування програми реальних інвестицій підприємства;
  • забезпечення реалізації окремих інвестиційних проектів та інвестиційної програми в цілому;
  • забезпечення постійного моніторингу і контролю реалізації інвестиційних проектів та інвестиційної програми.