Класифікація звичайних акцій
Звичайні акції прийнято розподіляти на декілька великих груп, що розрізняються між собою за ступенем схильності до різноманітних фінансових ризиків, несприятливих економічних умов,за рівнем прибутковості, характеру і стабільності прибутку компанії та ін. Причому кожна з таких груп може об'єднувати в собі компанії, що представляють різноманітні сектори економіки, хоча, з іншого боку, дві компанії, що працюють в одній і тій же індустрії можуть належати до різних груп акцій. Отже, усі звичайні акції підрозділяються на такі основні групи:
- першокласні акції (blue chips);
- дохідні акції;
- акції зростання;
- спекулятивні акції;
- оборонні акції.
Інвестору необхідно розбиратися в цій класифікації, щоб визначитися, з якою групою акцій він буде працювати. Економічні умови, що переважали на території колишнього Радянського Союзу в 1992-1996 роках і дозволяли практично без ризику одержувати прибуток, у декілька разів (іноді в десятки разів) більший, ніж вкладені кошти, і до того ж за короткий час (від декількох тижнів до декількох місяців), явище унікальне. У жодній країні світу з розвиненою економікою нічого подібною не могло статися, і краще не розраховувати на те, що раптом десь з'явиться щось подібне. Ситуація на світових ринках однакова: хочете швидко і багато заробити – доведеться ризикувати. Не бажаєте ризикувати будьте готові до того, що ваш прибуток на вкладений капітал буде мінімальним.
Класифікація акцій існує для того, щоб інвестор міг орієнтуватися, на який прибуток і відповідно фінансовий ризик він може розраховувати, працюючи з тієї або іншою групою акцій. Розглянемо ці групи більш докладніше.
Першокласні акції. У ряді підручників з інвестицій ці акції називають «вершками» фондового ринку. Насправді це так і є. Ці акції емітують найбільші, давно відомі корпорації з бездоганною фінансовою репутацією, яку має їх бізнес. Найбільше яскраві представники цієї групи акцій: Philip Morris Companies (MO); Procter&Gamble Co. (PG); Mс Donald's Corporation (MCD): General Electric Company (GE); Caterpillar Inc (CAT); AT&T Corporation (T); Boeing Company (BA) та ін.
Ця група акцій становить інтерес для інвесторів, що мають на меті найбільш безпечне розміщення своїх коштів. У першу чергу для інституціональних інвесторів, таких як державні або недержавні пенсійні фонди, страхові компанії і т.п. Ці акції мають незначний потенціал зростання, але при цьому порівняно високий для акцій рівень дивідендної прибутковості (2-3%). Через низьку ступінь ризику ці акції використовуються з метою довгострокового інвестування (часовий обрій – 5-10 років і більше) як засіб помірного зростання капіталу і одночасно одержання невисокого але постійного прибутку на інвестовані кошти.
Дохідні акції. Акції цієї групи характеризуються високим рівнем дивідендів прибутковості – у середньому 3-8%. При цьому можливості зростання акцій практично немає. Тому ця група акцій підходить для інвесторів, націлених на безпечний і водночас відносно високий рівень поточного прибутку на інвестований капітал.
Класичним прикладом дохідних акцій є компанії комунального обслуговування населення, акції компаній електропостачання. Крім того, у цю групу вибірково відносяться акції промислових і фінансових компаній, наприклад «General Motors Corp» (GM) (за станом на 18.07.2003 p. мала річну дивідендну прибутковість 5,58%;), «Eastman Kodak Corporation» (EK) (прибутковість на 18.07.2003 р. – 6,84%). «J. P. Morgan Chase & Co.» (JPM) (прибутковість на 18.07.2003 p. – 3,85%,). «Bank of New York» (BK) (прибутковість на 18.07.2003 p. – 2,43%) та ін.
Акції зростання. Це, мабуть, найбільш приваблива група акцій для інвесторів, що прагнуть значного приросту капіталу при обмеженому ризику. У загальному вигляді можна дати таке визначення акціям цієї групи: по-перше, компанія повинна демонструвати регулярне і безупинне зростання чистого прибутку в розрахунку на одну звичайну акцію, що перевищує зростання економіки в цілому, і по-друге, це зростання повинне бути передбаченим. На думку багатьох авторитетних аналітиків, щоб належати до групи акцій зростання», компанія повинна демонструвати щорічний стабільний темп зростання прибутку на рівні 11-15% і більше. За акціями зростання, як правило, дивіденди не виплачуються або їх розмір має символічний характер (тільки для того, щоб підтримувати престижність акцій). Тому, на відміну від двох попередніх розглянутих груп акцій, купуючи акції зростання, інвестор розраховує одержати приріст капіталу тільки за рахунок зростання курсу акцій у часі. Проте «нагорода» за інвестування в акції зростання може виявитися дуже вражаючою.
Так, кожна 1 тисяча доларів США, інвестована у акції компанії «Microsoft», у 1990 році перетворилася на 94 000 доларів до 2000 року, кожна 1 тисяча, інвестована в тому ж 1990 році в компанію «General Electric», у 15000 доларів до 2000 року (без урахування виплачених за цей час дивідендів). З найбільш відомих компаній у групу акцій зростання можна віднести такі: «Home Depot» (HD), «Int'l Business Machines» (IBM), «Pepsico» (PEP), «Pfizer Inc.» (PFE), «Texas Instruments» (TXN), «Johnson & Johnson» (JNJ) та багато інших.
Спекулятивні акції. Ці акції схожі на акції зростання тому, що також мають значний потенціал зростання, але на відміну від попередньої групи визначення можливого зростання і часу, коли буде відбуватися зростання акцій, важко або неможливо передбачити на даний момент. У деяких підручниках цю групу акцій називають також акціями вартості, що по суті теж саме. інвестор визначає акції, ринкова вартість яких, на його думку, значно нижче їхньої дійсної вартості, в надії на те, що незабаром ринок оцінить ці акції, інвестує в них свої гроші. На нашу думку, назва «спекулятивні акції» більш точно відображає сутність цієї групи, тому що інвестиції в ці компанії відрізняються підвищеним ризиком. Адже, усупереч очікуванням інвестора, ринок може так ніколи і не оцінити «належним чином» обрані ним акції або навіть «опустити» їх ще нижче. Але, з іншого боку, саме ця група у 1999- 2000 роках показувала таке зростання, якого фондовий ринок США ніколи до цього не знав. З уведенням у практику торгівлі на фондовому ринку засобів Інтернету, сюди звернулись сотні тисяч дрібних інвесторів, багато хто з яких мали дуже поверхневе уявлення про аналіз акцій та інвестування взагалі. І ці люди внесли великі «поправки» у ринок, що завжди до цього був місцем роботи професіоналів. Мільярди «непрофесійних» доларів так «розганяли» деякі технологічні акції, що ті за декілька місяців злетіли з 2-5 до 100-200 доларів, а потім за такий же короткий термін глибоко й обвалилися. От лише декілька прикладів запаморочливих зльотів і падінь.
Акції компанії «Ventro Corp» (VNTR), що торгувалися в серпні 1999 року по ціні $15-17 за акцію, за 6 місяців злетіли до рівня $230-240 за акцію (тобто на 1400% за півроку!), після чого менше ніж за 3 місяця впали на старий рівень, а ще через 7 місяців, до грудня 2000 року, опустилися до рівня $1-2 за акцію. Надалі часом ціна цих акцій опускалися до 12 центів за 1 акцію.
Акції іншої компанії «Pumatech іnc» (PUMA) також за півроку злетіли від $2-3 у серпні 1999 року до $90-100 за акцію на початку березня 2000 року, (більше ніж на 3000%), після чого протягом poкy опустилися до рівня серпня 1999 року.
Акції компанії «Va Software Corp» (LNUX) (у минулому відома як «Va Linux Syslem») при їх первинному оприлюдненому розміщенні (ІРО) у грудні 1999 року торгувалися по ціні $280-300 за акцію, але менше ніж за 5 місяців, до середини квітня 2000, подешевшали майже у 10 разів і коштували до цього часу $30-35. Далі менше ніж за 1 рік акції опустилися до рівня $1-2.
Наведені приклади наочно свідчать, що робота зі спекулятивними акціями ризикована, але у випадку правильного розрахунку або просто при сприятливих обставинах прибуток може бути фантастично високим.
Циклічні акції. Емітентами цих акцій с компанії, прибутки яких тісно пов'язані з загальним станом економіки. Так, коли економіка на підйомі, зростають витрати споживачів на продукцію тривалого користування, наприклад житлові будинки й автомобілі. Відповідно, будівельна індустрія й автомобілебудування представники емітентів циклічних акцій. З очевидних причин акції цієї групи більше підходять для інвесторів, що спроможні відслідковувати економічні цикли й оперативно приймати інвестиційні рішення в залежності від загальноекономічних умов, що змінюються.
Оборонні акції. Це дуже популярна група у важкі для економіки часи, їхня відмінна риса полягає в меншій сприйнятливості до наслідків спаду в економічному циклі в порівнянні з акціями інших груп. Емітенти оборонних акцій, як правило, є представниками секторів комунального обслуговування, фармацевтичної промисловості, продуктів харчування, споживчих товарів масового вжитку. іншими словами, емітентами оборонних акцій є компанії, бізнес яких безпосередньо пов'язаний із життєзабезпеченням людей, із усім тим, що необхідно людині щодня.
Типовими представниками оборонних акцій є: «Merck & Co, Inc» (MRK), «Philip Morris Companies» (MO), «Waste Management» (WMI), «Kraft Foods» (KFT), «Eli Lilly & Co» (LLY), «Nestle» (NSRGY), «Groupe Danone ADS» (DA) і багато інших.