Основні показники оцінки акцій
Будь-який інвестор, інвестиційний обрій якого починається від одного-двох тижнів, повинен володіти знаннями і прийомами, які дозволяють йому робити оцінку акцій у які він має намір інвестувати свій капітал.
Існує багато думок із приводу того, які показники необхідно розглядати при оцінці акцій. Одні дослідники (як, наприклад, С. Коттл, Р.Ф. Мюррей, Е.Ф. Блок («Аналіз цінних паперів» Грэма і Додда. – М.: Олімп-Бізнес, 2000 р.) вважають що для характеристики звичайних акцій достатньо трьох основних показників: прибуток на акцію, розмір дивідендів на акцію і ціна акції. У інших цей список настільки великий, що викликає серйозні труднощі при збиранні даних про компанію для проведення аналізу її акцій.
Ми вважаємо, що при аналізі акцій, що торгуються на американських біржах, не варто заглиблюватися в дослідження компанії, її продукції, перспектив розвитку тощо. У цьому питанні можна довіриться думці аналітиків, що відслідковуючи, цю компанію й оцінюють її звичайно за 4-рівневою шкалою:
- Strong Buy – активно купувати;
- Buy – купувати;
- Hold – держати;
- Sell – продавати.
При цьому не обов'язково, щоб усі аналітики одностайно виставляли компанії вищий рейтинг – «Strong buy». Важливо, щоб не було рейтингу «Sell». Всі інші, аж до 100% «Hold», – припустимі для того, щоб переходити до більш докладного дослідження акцій. Рейтинг «Sell» – цє як червоний прапорець для інвестора. Якщо якийсь аналітик виставив акціям цей рейтинг, це означає, що, здійснивши детальне дослідження компанії, він виявив тривожні ознаки або які-небудь негативні тенденції, що можуть призвести до обвалу акцій. Тому ми рекомендуємо не розглядати такі акції як претендентів на інвестування.
З найбільш істотних показників при оцінці акцій для аналізу рекомендуються такі:
- коефіцієнт ціпа/прибуток;
- зростання коефіцієнта ціна/прибуток;
- коефіцієнт ціна/обсяг продажу;
- коефіцієнт ціна/балансова вартість;
- показники ефективності менеджменту;
- коефіцієнт «Beta».
Розглянемо більш докладніше кожний із приведених показників.
Коефіцієнт ціна/прибуток (price/earnings, Р/Е). Це найбільш популярний серед інвесторів коефіцієнт. Коефіцієнт Р/Е розраховується діленням поточної ціни акції на розмір прибутку компанії в розрахунку на одну акцію. Наприклад, якщо поточна ціна будь-якої акції X складає $50, а річний прибуток цієї компанії в розрахунку на одну акцію складає $2, то коефіцієнт Р/Е дорівнює 25 (Р/Е = $50/$2 = 25). Це означає, що інвестори сплачують $25 за кожний долар прибутку компанії X.
Цей показник називають також «мультиплікатором» акцій. Таким чином, вираз, наприклад, «Акції компанії Procter & Gamble Co торгуються з мультиплікатором 38» означає, що на даний момент за кожний долар прибутку цієї компанії інвестори сплачують по 38 доларів. Багато це чи мало? Це можна сказати, порівнявши коефіцієнт Р/Е досліджуваної компанії із середнім коефіцієнтом Р/Е для галузі, у якій працює компанія. Вважається, що Р/Е компанії, акції якої інвестор має намір придбати, повинен бути менше середньою Р/Е по галузі. Слід зазначити, що галузеві Р/Е ,дуже підрівняються за своїми значеннями. Так, для галузей традиційної економіки середнє значення Коефіцієнта Р/Е відповідає 15-20 (наприклад, за станом на 18.07.2003р. Р/Е акцій «Caterpillar Inc» складав 25,50; акцій «Exxon Mobil Corp» – 15,70). Для високо технологічних галузей середнє значення Р/Е істотно вище, тому що інвестори готові сьогодні переплатити за прибуток компанії, якщо вони будуть упевнені в тому, що за цей же відрізок часу прибутки цих компаній будуть зростати зі значно більшою швидкістю, ніж прибуток компаній традиційної економіки. Так, за станом на ту ж саму дату, 18.07.2003 р., коефіцієнт Р/Е компанії «Intel Corporation» складав 37,20, компанії «Priceline.com. Inc» – 84,80, компанії «DoubleClick Inc.» – 89,40, компанії «Dell Computer Corp.» 28,60, компанії «Cisco Systemc Inc.» – 29,90.
Але в ряді випадків у інвестора немає можливості оцінити компанію за цим коефіцієнтом. Зокрема, не трапляється, коли мова йде про молоді компанії, які поки що не приносять прибутку. У цьому випадку достатньо успішно можна користуватися іншими, не менш об'єктивними коефіцієнтами, такими як, наприклад, ціна/обсяг продажу. Цей і деякі інші коефіцієнти ми розглянемо далі.
Зростання коефіцієнта ціна/прибуток (Р/Е ratio growth, PEG). Бажання швидко і багато заробити природне для будь-якої працюючої людини. Інвестори – не виняток із загального правила. Тому вони намагаються знайти компанію з високими темпами зростання. Але у ряді випадків коефіцієнт Р/Е таких компаній вище за середній по галузі. Чи означає це, що дана компанія не заслуговує на увагу? Зовсім ні. Розібратися в цьому питанні допомагає показник PEG – зростання коефіцієнта Р/Е. PEG розраховується шляхом ділення коефіцієнта Р/Е на зростання прибутку компанії. Так, якщо коефіцієнт Р/Е компанії дорівнює 15 і аналітики очікують, що у наступні декілька років прибутки цієї компанії будуть зростати щорічно на 20%, то PEG даної компанії складе 0,75. Це дуже добре співвідношення. Вважається, що значення PEG, вище за 1, свідчить про те, що інвестори переплачують за акції даної компанії, тому що її справжній коефіцієнт Р/Е не виправданий очікуваними темпами зростання прибутку. Тому інвестори віддають перевагу акціям зі значенням PEG нижче 1. Необхідно також відзначити, що PEG конкретної акції так само, як і коефіцієнт Р/Е, варто розглядати із середнім значенням PEG для галузі, до якої відноситься аналізована компанія.
Коефіцієнт ціна/обсяг продажу (price/sales ratio, PSR). PSR розглядається як відношення поточної ціни акцій до обсягу продажів компанії за рік у розрахунку на одну акцію. Цей показник особливо корисний у тому випадку, коли аналізована компанія ще молода і не вийшла на рівень прибутковості (про це ми згадували в параграфі, присвяченому коефіцієнту Р/Е).
У ідеальному випадку PSR повинен бути менше 1. У випадку виявлення такої компанії це буде означати, що за кожний долар продажу компанії ви сплачуєте ціну меншу, ніж 1 долар, і якщо співвідношення інших показників цієї компанії добре, то, можливо, це і є той випадок, коли ви знайшли унікальну можливість вдало інвестувати свої кошти.
Але значення PSR, менше 1, – рідкісне явище для перспективних компаній, що зростають, тому вважається, що значення PSR на рівні 2 і нижче цілком прийнятне при пошуку недооцінених акцій.
Коефіцієнт ціна/балансова вартість (price/book value ratio, PBR). Цей коефіцієнт являє собою відношення поточної ринкової вартості акції до балансової вартості акції відповідно з останнім квартальним звітом:
PBR = поточна ринкова вартість акції / балансова вартість акції.
Можливо, варто пригадати, що балансова вартість акції – це відношення акціонерного капіталу до кількості акцій в обігу. А акціонерний капітал являє собою різницю між активами компанії та її зобов'язаннями, тобто по суті є «чистою вартістю» компанії – гроші, які б залишилися акціонерам, якби компанію продали, а борги віддали.
Таким чином, коефіцієнт PBR c мірою того, наскільки ринок сплачує балансову вартість акції. Зрозуміло, що чим менший цей коефіцієнт, тим краще, але й у цьому випадку, як і у всіх раніше розглянутих, необхідно порівнювати PBR даної акції з PBR, середнім по галузі. Так, якщо для компаній важкої промисловості, що мають високу балансову вартість своїх основних фондів (будинки, споруди, машини і механізми, великі площі тощо), задовільним може бути значення PBR на рівні 1-3, а при значенні 5-6 акції цієї компанії можуть вважатися переоціненими, то для компаній, що працюють, наприклад, у сфері програмного забезпечення, успіх яких залежить у першу чергу від інтелектуальних активів, які не відображаються у балансовому звіті, цілком прийнятним може бути значення PBR на рівні 7-10 і навіть вище. При цьому значення PBR для акцій таких компаній на рівні 0,4-0,6 може навіть насторожувати інвесторів, наводячи їх на думку, що це «занадто гарне» значення PBR для акцій компанії програмного забезпечення і, можливо, причина криється в тому, що у компанії мають місце «нездорові» процеси і краще тимчасово утриматися від інвестування грошей в акції такої компанії.
Коефіцієнт поточної ліквідності (current ratio, (СR). Поняття поточної ліквідності означає спроможність, компанії покривати свої щоденні витрати і виконувати короткострокові зобов'язання по мірі настання терміна їхньої сплати. Ця спроможність, у першу чергу, залежить від наявності у розпорядженні компанії достатньої кількості коштів та інших ліквідних активів для своєчасної сплати своїх боргів і забезпечення поточних виробничих потреб. Мірою поточної ліквідності компанії є коефіцієнт поточної ліквідності (CR) і розраховується він так:
CR = оборотні активи / поточні зобов’язання,
оборотні активи – це такі активи, які передбачається перетворити на гроші у наступні роки;
поточні зобов'язання – зобов'язання, що підлягають сплаті в наступні роки.
Як і у вcix раніше розглянутих випадках, значення CR для кожної аналізованої акції варто порівнювати із середнім значенням для галузі. У загальному ж випадку вважається, що найкращий CR дорівнює 2 або дещо більше. Значення CR 4-6 може здатися, на перший погляд, дуже добрим показником того, що оборотні активи значно перевищують поточні зобов'язання. Таке високе значення CR свідчить про те, що активи компанії не використовуються з повною віддачею, а це, як правило, не влаштовує інвесторів, тому що не сприяє зростанню прибутків.
Показники ефективності менеджменту. Ці показники допомагають інвестору порівнювати спроможності досліджуваних компаній керувати наявними в їхньому розпорядженні активами. Звичайно в літературі зустрічаються три показники ефективності менеджменту:
- Показник рентабельності власного капіталу (Return on Equity, ROE). іноді його називають також «норма прибутковості власного капіталу».
- Показник рентабельності інвестицій (Return on Investment, ROI), або норма прибутковості інвестицій.
- Показник рентабельності активів (Return on Assets, ROA), або норма прибутковості активів.
Показник ROE розраховується як виражене у відсотках відношення чистою прибутку компанії, тобто показник ROE відображає спроможність керівництва компанії керувати своїми активами або показує, який прибуток приносить компанії її акціонерний капітал.
Показник ROІ відрізняється від попередніх тим, що визначає спроможність керівництва компанії отримувати прибуток від керування не тільки власними коштами, але і коштами, вкладеними у компанію інвесторами на значний термін.
Показник ROA характеризує спроможність компанії отримувати прибуток із сукупних активів, що знаходяться в й розпорядженні, й обчислюється у такий спосіб:
ROA = чистий прибуток (після сплати податків) / сукупні активи.
Сукупні активи являють собою суму власних коштів, довгострокових інвестицій та короткострокових (не менше року) запозичень. Загальне правило для інвесторів полягає у тому, щоб знайти компанію з високими показниками ROE, ROI й ROA і не інвестувати у компанії, у яких ці показники мають тенденцію до зменшення.
Коефіцієнт «Beta». На відміну від проаналізованих показників, що є похідними від фундаментальних характеристик акцій, коефіцієнт ß є категорією технічного аналізу. Цей коефіцієнт характеризує ступінь відносної мінливості ціни акції у порівнянні з коливаннями всього ринку і розраховується за підсумками п'яти останніх років. Коефіцієнт «Beta» розраховується відносно індексу «Standard & Poor's – 500», тобто бета цього індексу приймається за 1. Так, якщо бета будь-якою акції дорівнює 0,8, це означає, що за останні 5 років щоразу, коли індекс S&P – 500 зростає на 10%, ця акція зростає тільки на 8%, але щоразу, коли індекс опускається на 10%, ця акція опускається усього на 8%. Якщо бета дорівнює 2, це означає, що при зростанні індексу S&P – 500 на 10%, ця акція зросла на 20% а при зниженні індексу на 10% - акція відповідно падала на 20%.
Коефіцієнт бета допомагає інвестору підібрати акції відповідно до поставлених інвестиційних цілей. Агресивні інвестори, що здатні на ризик заради отримання високого прибутку, будуть, підбирати акції з високим значенням бета. Інвестори, чия ціль полягає у збереженні капіталу і забезпеченні його помірного зростання, будуть підбирати акції зі значенням бета, меншим або рівним 1.
Крім того, існує загальне правило, відповідно до якого при очікуваному зростанні ринку інвестори купують акції з високим значенням бета, а при очікуваному зниженій ринку – акції з низьким значенням бета.