Класифікація виробничих витрат

Розглянемо основну класифікацію виробничих витрат з погляду їхнього цільового використання. Розглянемо дві групи витрат, які визначають облікові операції на підприємстві й витрати, які використовуються в управлінні. До них відносяться:

• Витрати для оцінки фінансових результатів.
• Витрати для прийняття управлінських рішень.

Основна класифікація витрат здійснюється по їхньому цільовому використанню. Перелічимо витрати безпосередньо які беруть участь в облікових операціях:

• Вичерпані й невичерпані – це група витрат, що визначають фінансовий результат. Невичерпаними (неспожиті) є витрати, які переходять із одних видів активів в інші. Вичерпані витрати – це коли активи переходять у готову продукцію й надалі реалізується. Вичерпані витрати – це підвищення зобов'язань або зниження активів у процесі діяльності для збільшення доходів звітного періоду. Вичерпані витрати лежать в основі розрахунку фінансових результатів.
• Витрати на продукцію – це витрати на виробництво або на придбання товарів для реалізації.
• Витрати періоду – це видатки періоду, як правило, використовуються в податковому обліку.
• Прямі й непрямі витрати – це група витрат, що характеризує виробничу й невиробничу сферу. Прямі – це витрати, які можуть бути віднесені до певного об'єкта витрат економічно можливим шляхом. Непрямі – це витрати, які не можна віднести до певного об'єкта.
• Основні й накладні витрати – це витрати інтегровані по виробничій і невиробничій сфері. Основні сукупні витрати на виробництво продукції, називаються основними витратами. Як правило, до основних витрат відносять: матеріальні витрати на продукцію, заробітна плата основних робітників, амортизація основного встаткування й соціальні відрахування. Накладні витрати – це витрати, пов'язані з невиробничою сферою (допоміжні матеріали), видатки на утримання будинку, устаткування й комунальних послуг. Невиробничі витрати списуються на 79 рахунок фінансових результатів. Основні витрати розподілені пропорційно виготовленню продукції.
• Витрати на управління – це витрати не контрольовані бухгалтерською системою обліку, що вимагають спеціального методу реєстрації й використовуються в системі прийняття управлінських рішень.
• Релевантні витрати – витрати які будуть використовуватися в майбутньому й для порівнюваних варіантів прийняття рішень вони мають різне значення.
• Постійні й змінним витрати. Змінні витрати – це витрати, які змінюються пропорційно обсягу виробництва.

Джерело:

Навчальний посібник за дисципліною „Контролінг зовнішньоекономічної діяльності” (для студентів спеціальності 7.050206 «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності» 4 курсу денної й заочної форм навчання) Укл.: Л.І. Рябенко, М.М. Шиков – Алчевськ: ДонДТУ, 2009. – 204 с.