Поняття про психіку. Класифікація психічних явищ

Слово психіка (по-грецьки «душа») має подвійне значення.

Одне значення – сенс суті якої-небудь речі. Психіка – це віддзеркалення об'єктивного світу в його зв'язках і відносинах, це віртуальне стиснення природи. Інший сенс пов'язаний з проблемою субстрата психіки. Багато хто чує і говорить: «Душа пішла в п'яти», «Хвилювання душі». У цих висловах присутній якийсь рух, деякий субстрат руху. Як припускають деякі фізики – це можуть бути мікролептони – найдрібніші ядерні частинки.

Зв'язок психіки і діяльності мозку не підлягає сумніву: неповноцінність мозку приводять до неповноцінності психіки. Але доведена і незалежність психічного і фізіологічного процесу мозку – теорія психофізіологічного паралелізму, згідно якої психічне і фізіологічне складають 2 ряди явищ, які відповідають один одному, але ніколи не впливають один на одного.

Існують і інші теорії про зв'язок психічних і фізіологічних процесів. Теорія механічної тотожності стверджує, що психічні процеси – фізіологічні процеси, мозок виділяє психіку, тобто відбувається ототожнення психіки з нервовими процесами. Теорія єдності стверджує, що психічні і фізіологічні процеси виникають одночасно, але вони якісно різні, що психіка – системна якість мозку.

Але звернемо увагу, що людська психіка не дана людині в готовому вигляді від народження, вона розвивається тільки в процесі спілкування і взаємодії з іншими людьми. Психіка людини виявляється в різних формах – психічних явищах.

Джерело – глава з навчального посібника:

Основи психології і педагогіки: Консп. лекц. / Н.Г. Лебедєва, О.Т. Джурелюк, Д.О. Самойленко. – Алчевськ: ДонДТУ, 2009. – 174 с.