Учень або той, хто вчиться як суб'єкт діяльності
Об'єктом діяльності педагога є людина. Велике значення для педагогіки має з'ясування самого поняття “особа”. Перш за все слід зазначити, що в загальному розвитку людини спостерігаються дві взаємозв'язані лінії – біологічна і соціальна. Коли народжується дитина, то говорять, що народилася людина як біологічна істота, але не можна сказати, що народилася особа. Відбувається розвиток біологічних завдатків і властивостей, що характеризує процес функціонального дозрівання людини. Але процес біологічного розвитку людини тісно поєднується з придбанням значної кількості соціальних властивостей і якостей, які характеризують його як суспільна істота.
З півторамісячного віку дитина починає посміхатися побачивши близьких людей, оволодіває мовою, набуває здатності до прямохождіння, засвоює навики поводження з предметами, поведінки в сім'ї і на вулиці, починає виконувати трудові обов'язки. Надалі збагачує себе знаннями, вчиться слідувати моді, виробляє здібність до успішнішого виконання роботи. Т.ч., людина, будучи біологічною істотою, в процесі своєї життєдіяльності, виробляє в собі безліч соціальних властивостей і якостей, які характеризують його суспільну суть. Тому людина розглядається в науці як біосоціальна істота.
Поняття «особа» – характеризує суспільну суть людини і позначає сукупність що прижиттєво виробляються їм у себе властивостей і якостей. Поняття «особа» повинне бути доповнене поняттям «індивідуальність» – характеризує несхожість, своєрідність і відмінність однієї людини від іншого, одній особі від іншої. Особові якості людини розвиваються і формуються прижиттєво в процесі її розвитку і формування.
Джерело – глава з навчального посібника:
Основи психології і педагогіки: Консп. лекц. / Н.Г. Лебедєва, О.Т. Джурелюк, Д.О. Самойленко. – Алчевськ: ДонДТУ, 2009. – 174 с.