Поняття про темперамент і його фізіологічні основи
Психічні процеси обумовлені біологічною організацією нервової системи.
Темперамент – сукупність індивідуальних особливостей, що характеризують динамічну і емоційну сторони психічної діяльності людини, які однаково виявляються в діяльності незалежно від її змісту, цілей, мотивів і залишаються майже незмінними в процесі життя. Особливістю темпераменту є те, що він виявляється у людини в різній обстановці: як людина говорить, і спілкується з людьми, як засмучується або радіє, як він працює і відпочиває, як ходить і як реагує на події.
«Темперамент» походить від латів. temperamentum – «співвідношення частин». Старогрецький лікар Гіппократ (V в. до н.е.) вважав, що:
- у одних людей в організмі переважає жовч (chole), таких людей називають холериками;
- у інших – більше всього крові (sanguinis), вони були названі сангвініками;
- у третіх особливий багато слизу (phlegma), їх почали називати флегматиками;
- у четвертих – велика кількість чорної жовчі (melanos chole), їх називають меланхоліками.
Пізніше думка про залежність темпераменту від кількості в тілі «соків» була знехтувана, але ідея Гіппократа ділити людей на групи по чотирьох типах темпераменту пережила тисячоліття.
Наукове вчення про темпераменти було створене І.П. Павловим. Вивчаючи три основні параметри процесів збудження і гальмування нервової системи: силу – слабкість, рухливість – інертність, врівноваженість – неврівноваженість, Павлов встановив, що є чотири типи нервової системи, з яких три сильних (нестримний, живий, спокійний) і один слабкий.
Сила нервових процесів характеризується, витривалістю нервової системи і означає здатність її переносити дуже сильне збудження або гальмування.
Слабкість нервових процесів – нездатність нервових клітин витримувати тривале і концентроване збудження або гальмування.
Рухливість нервових процесів – це здатність їх швидко змінювати один одного, швидкість появи нервового процесу у відповідь на роздратування.
Врівноваженість нервових процесів – співвідношення збудження і гальмування. У деяких людей ці процеси взаємно врівноважуються, а у інших переважає один з процесів.
Тип нервової системи (сильний або слабкий) – це природжена її властивість, яка тільки в незначному ступені може змінюватися під впливом умов життя і діяльності.
Кожному типу нервової системи відповідає тип темпераменту.
У чистому вигляді вищеназвані темпераменти зустрічаються рідко. Зазвичай у людини переважають риси якого-небудь одного темпераменту, але при цьому можуть спостерігатися і окремі риси, властиві іншому темпераменту.
Джерело – глава з навчального посібника:
Основи психології і педагогіки: Консп. лекц. / Н.Г. Лебедєва, О.Т. Джурелюк, Д.О. Самойленко. – Алчевськ: ДонДТУ, 2009. – 174 с.