Типи темпераменту та їх психологічна характеристика
Психологічна характеристика темпераменту визначається наступними його властивостями:
- Сензитивність – чутливість психіки, – яка найменша сила дій, необхідна для виникнення психічної реакції людини, і яка швидкість виникнення реакції.
- Реактивність – властивість, що характеризує ступінь мимовільності реакцій на зовнішні або внутрішні дії (наприклад, образливе слово, різкий звук).
- Активність – це властивість, що характеризує ступінь енергійності, з якою людина впливає на зовнішній світ і долає перешкоди.
Співвідношення реактивності і активності – від чого більшою мірою залежить діяльність людини: від випадкових обставин (від настрою) або від цілей і прагнень людини.
Темп реакцій – визначає швидкість протікання різних психічних реакцій і процесів (швидкість рухів, темп мови, швидкість запам'ятовування).
Екстраверсія – интроверсія – характеризує, від чого залежить діяльність людини: від зовнішніх вражень (экстравертированность), або від думок, пов'язаних з минулим і майбутнім (интровертированість).
Емоційна збудливість – характеризується як мінімальна сила дій, необхідна для виникнення емоційної реакції, так і швидкість, її виникнення.
Розглянемо характеристики типів темпераменту.
Холеричний темперамент. У основі лежить сильний, неврівноважений – з переважанням збудження – тип нервової системи. Для холерика також характерні висока реактивність і активність, швидкий темп реакції, але реактивність переважає над активністю. Холерик відрізняється підвищеною збудливістю, неврівноваженістю поведінки. Для нього характерна швидкість рухів і дій, поривчаста. Психічні процеси протікають у них швидко. Неврівноваженість яскраво позначається в діяльності холерика: він із захопленням береться за справу, проявляє ініціативу, працює з підйомом. Але через нераціональне витрачання енергії, запас її у холерика швидко виснажується, настрій різко падає. Така циклічність активності – одна з характерних особливостей холеричного темпераменту. Через переважання збудження над гальмуванням, в спілкуванні з людьми холерик допускає різкість, і на цьому грунті може конфліктувати.
Сангвінічний темперамент. У основі лежить сильний, урівноважений, рухомий тип нервової системи. Сангвінік дуже продуктивний, але лише тоді, коли у нього багато і интересного справи, тобто постійне збудження. Для сангвініка характерна підвищена реактивність, що виявляється в тому, що він живо і з великим, збудженням відгукується на все, увага, що привертає його. Сангвінік відрізняється і підвищеною активністю. Активність і реактивність у нього урівноважені, він може стримувати свої реакції і прояв відчуттів. Темп реакції досить високий, що виявляється в швидких рухах, темпі мови. Для сангвініка звичайна велика рухливість, легка пристосовність до умов життя, що змінюються. Він швидко знаходить контакт з людьми, товариський, веселий, життєрадісний. Емоційно нестійкий, легко піддається відчуттям, але вони у нього зазвичай не сильні і не глибокі; схильний до виконання спільної діяльності.
Флегматичний темперамент. У основі лежить сильний, урівноважений, інертний тип нервової системи. Флегматик – спокійний, урівноважений, наполегливий і наполегливий трудівник. У діяльності проявляє продуманість, завзятість, доводить почату справу до кінця, схильний до порядку, звичної обстановки, не любить змін. Психічні процеси у нього протікають сповільнено, йому потрібний час для зосередження уваги, для перемикання його на інший об'єкт. Інертність позначається і на відсталості його стереотипів, трудності їх перебудови, що приводите до зайвої фіксованості характеру. Проте інертність має і позитивне значення: якщо флегматик щось запам'ятовує, то міцно і надовго; якщо щось робить, то вже грунтовно. Флегматики підходять для роботи, що вимагає методичності і тривалої працездатності. На відміну від сангвініків і холериків, для них характерні мала реактивність і мала емоційна збудливість. У відносинах з людьми завжди рівний, спокійний, його нелегко вивести з себе, ухиляється від сварок.
Меланхолійний темперамент. У основі лежить слабкий тип нервової системи. Представники цього типу відрізняються високою емоційною чутливістю, а внаслідок цього і підвищеною ранимою. Разом з тим відчуття у них прокидаються поволі. Мала реактивність і знижена активність виявляються в тому, що він рідко сміється, не упевнений в собі, часто і легко втрачається, не доводить роботу до кінця. Відрізняється повільним психічним темпом, рухи мляві, говорить поволі. Тривала і сильна напруга викликає у нього сповільнену діяльність, а потім і припинення її. Він сильно стомлюється, але в звичній обстановці відчуває себе спокійно і працює продуктивно. Емоційні стани відрізняються у нього великою силою і тривалістю, зовні переживання виражаються слабо. Меланхолік схильний до замкнутості, часто бентежиться і проявляє хвору незручність в новій обстановці. Він ухиляється від суспільного життя колективу.
Роль темпераменту в праці і навчанні полягає в тому, що від нього залежить вплив на діяльність різних психічних станів, що викликаються обстановкою і діями.
Існує чотири шляхи пристосування темпераменту до вимог діяльності.
Перший шлях – професійний відбір, одне із завдань якого – не допустити до даної діяльності осіб, які не володіють необхідними властивостями темпераменту.
Другий шлях пристосування темпераменту до діяльності полягає в індивідуалізації вимог, що пред'являються до людини, умов і способів роботи (індивідуальний підхід).
Третій шлях – подолання негативного впливу темпераменту за допомогою формування позитивного відношення до діяльності.
Четвертий – формування індивідуального стилю діяльності, індивідуальної системи способів дій, характерної для людини і необхідної для досягнення успішного результату.
Джерело – глава з навчального посібника:
Основи психології і педагогіки: Консп. лекц. / Н.Г. Лебедєва, О.Т. Джурелюк, Д.О. Самойленко. – Алчевськ: ДонДТУ, 2009. – 174 с.