Організація роботи по нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян

Організація роботи у міській, районній прокуратурах і прокуратурі з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах (далі – спеціалізованій прокуратурі) починається з розподілу службових обов’язків між оперативними працівниками прокуратури. Згідно з Наказом Генерального прокурора України від 19 січня 2004 р. "Про організацію роботи та контроль виконання в органах прокуратури України" обов’язки між працівниками районної (міської) ланки розподіляються наказом керівника прокуратури. При вирішенні питання про розподіл службових обов’язків у міській, районній і спеціалізованій прокуратурах прокурор повинен визначити об’єкти нагляду, обсяг роботи, який необхідно буде виконувати, а також рівень підготовки працівників прокуратури, яким доручається виконувати цю функцію. При цьому йому треба враховувати, що відповідно до наказу Генерального прокурора № 4/1гн від 23 квітня 2004 р. міськрайпрокуратури здійснюють нагляд за додержанням законів у кримінально-виконавчих інстанціях управлінь (відділів) ДДУПВП, ізоляторах тимчасового тримання (ІТТ), кімнатах для доставлених у чергових частинах міськ-райвідділів внутрішніх справ, а також у міськрайвідділах Державної виконавчої служби управління юстиції щодо виконання кримінальних покарань у вигляді штрафу та конфіскації майна (п. 2.5.7 наказу).

Кримінально-виконавча інспекція відповідно до ст. 13 КВК виконує покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт і виправних робіт. Вона здійснює контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, а також звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років.

В ізоляторах тимчасового тримання (ІТТ) і кімнатах для доставлених у чергових частинах міськрайвідділів перебувають особи, затримані за підозрою у вчиненні злочину на підставі протоколу про затримання (ст. 106 КПК), а в окремих випадках, що визначаються необхідністю в проведенні слідчих дій, можуть перебувати обвинувачені, щодо яких застосовано запобіжний захід у вигляді взяття під варту згідно з постановою судді (ст. 1652 КПК).

Районні, міські (міст обласного значення), районні в містах відділи державної виконавчої служби управлінь юстиції виконують вироки, ухвали й постанови судів у кримінальних справах у вигляді штрафу та конфіскації майна. Перевіряючи щоквартально додержання законності в діяльності кримінально-виконавчої інспекції, прокурор звертає увагу на додержання вимог норм КВК, у тому числі при виконанні покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт, а також на здійснення контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням і звільнених від відбування покарання вагітних жінок, жінок, які мають дітей до трьох років.

Перевіряючи законність перебування в ізоляторах тимчасового тримання і в кімнатах для доставлених, прокурор з’ясовує наявність протоколу затримання щодо кожного затриманого, його обґрунтованість і порядок складання протоколу відповідно до вимог КПК. При цьому необхідно уточнити час затримання і правильність зазначення його в протоколі, вивчити матеріали справи й дати оцінку обґрунтованості затримання. В ізоляторах тимчасового тримання і в кімнатах для доставлених повинні триматися тільки затримані особи, а особи, узяті під варту, можуть перебувати в них не більш як три доби. Якщо доставка ув’язнених до слідчого ізолятора в цей строк неможлива через віддаленість або відсутність належних шляхів сполучення, вони можуть перебувати в місцях тримання затриманих до десяти діб (ст. 155 КПК).

Прокурор, здійснюючи перевірку, повинен оцінювати будь-які акти кримінального переслідування з точки зору їх відповідності Конституції України (ст. 29), оскільки конституційні норми є нормами прямої дії. Кожна людина має право на свободу й особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах і в порядку, встановлених законом.

Кожному затриманому чи заарештованому має бути невідкладно повідомлено про мотиви затримання чи арешту, роз’яснено його права та надано можливість з моменту затримання захищати себе особисто, користуватися правовою допомогою захисника й оскаржити в суді своє затримання. Затриманому роз’ясняються права, про що фіксується в протоколі (ст. 21 КПК). Про затримання або арешт людини має бути негайно повідомлено родичів заарештованого чи затриманого.

Перевіряючи в районних, міських, районних у містах відділах Державної виконавчої служби додержання законності при виконанні вироків, ухвал і постанов судів у кримінальних справах у частині майнових стягнень, міськрайпрокурори звертають увагу на додержання вимог Закону України "Про виконавче провадження". Статтею 3 Закону визначено рішення, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, у тому числі ті, які передбачаються вироками, ухвалами та постановами судів у кримінальних справах у частині майнових стягнень, а також постановами судів у частині майнових стягнень у справах про адміністративні правопорушення. Ці види судових актів в адміністративних і кримінальних справах заслуговують на особливу увагу. Тому додержання законності при їх примусовому виконанні посадовими особами Державної виконавчої служби перебувають у центрі уваги міських, районних прокурорів при перевірці.

Прокурори, перевіряючи додержання законності в діяльності державних виконавчих служб, звертають увагу на виконання ними обов’язків, закріплених Законом України "Про виконавче провадження", у тому числі й використання державними виконавцями своїх прав при здійсненні виконавчого провадження, а також додержання прав і законних інтересів громадян і юридичних осіб при здійсненні виконавчого провадження.

Організація роботи прокуратури з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах (спеціалізованої прокуратури) щодо використання наглядових повноважень має деякі відмінності від організації роботи в міських, районних прокуратурах.

Як свідчить практика, прокурори спецрайпрокуратур у наказах про розподіл службових обов’язків між оперативними працівниками за кожним працівником прокуратури, крім слідчих, закріплюють окремі об’єкти нагляду: виправні та виховні колонії, кримінально-виконавчі установи відкритого типу (виправні центри), тимчасові слідчі ізолятори на території виправних колоній, арештні доми, а також лікувально-трудові профілакторії управлінь (відділів) ДДУПВП в АРК та областях. При цьому нагляд за додержанням законів у цих установах здійснюється в строки відповідно до вимог наказу Генерального прокурора України №8гн від 23 квітня 2004 р.

Джерело – глава з підручника:

Курочка М.Й., Каржач П.И. Прокурорський нагляд в Україні: Підручник / МВС України, Луган. акад. внутр. справ ім. 10-річчя незалежності України; [За ред. проф. Е.О. Дідоренка]. – Луганськ: РВВ ЛАВС, 2004. – 424 с.