Виконання органами прокуратури звернень про правову допомогу в кримінальних справах

З метою забезпечений належної організації діяльності органів прокуратури в галузі міжнародного співробітництва Генеральний прокурор України видав інструкцію про порядок підготовки, передачі та виконання органами прокуратури України звернень про правову допомогу в кримінальних справах та Інструкцію про організаційно-протокольне забезпечення заходів міжнародного співробітництва, які здійснюються органами прокуратури України. Указані інструкції затверджено Наказом Генерального прокурора України № 9 гн від 7 травня 2004 р. "Про організацію роботи органів прокуратури України у галузі міжнародного співробітництва і правової допомоги". Інструкція про організаційно-протокольне забезпечення заходів міжнародного співробітництва, які здійснюються органами прокуратури України, регламентує організацію в органах прокуратури зустрічей, переговорів, консультацій та інших протокольних заходів із представниками міжнародних організацій та іноземних органів, а також порядок виїздів працівників органів прокуратури в закордонні службові відрядження та порядок листування з органами прокуратури, юстиції та іншими державними установами іноземних держав і міжнародними організаціями. Передбачені в інструкції рекомендації, як правило, стосуються керівників Генеральної прокуратури й прокуратури обласного рівня, які відповідають за їх організацію і виконання.

Інструкція, що регламентує правову допомогу в кримінальних справах, стосується всіх ланок прокурорської системи, тому доцільно детально розглянути її окремі рекомендації.

Порядок підготування органами прокуратура України звернень про правову допомогу. У разі потреби в отриманні міжнародної допомоги при розслідуванні кримінальної справи слідчий (прокурор) перш за все зясовує наявність договірних відносин України з конкретною державою. За наявності такого договору звернення складається з дотриманням його вимог. За відсутності договору всі питання вирішуються через дипломатичні канали України.

Звернення про правову допомогу повинне мати чітко визначені реквізити:

  • назву органу, що розслідує справу;
  • посилання на чинну угоду про надання правової допомоги, а за відсутності договірних відносин обґрунтовується необхідність надання допомоги на засадах взаємності;
  • опис подій, які є предметом розслідування, їх юридичну кваліфікацію з викладом відповідних статей Кримінального кодексу України;
  • прізвище, ім’я, по батькові та процесуальне становище осіб, яких стосується звернення, відомості про місце їх перебування.

Звернення може містити й інші дані.

Процесуальні рішення в справі – постанови про проведення обшуку, виїмки, накладення арешту на майно тощо, затримання, направлення справи за підслідністю та інші – додаються до звернення про виконання процесуальних дій, видачу правопорушника або передачу кримінального переслідування.

У випадках, коли передається кримінальна справа, матеріали дослідної перевірки за кордон, їх копії залишаються в органі, який проводив розслідування або перевірку.

Звернення про правову допомогу надсилається до Генеральної прокуратури України через прокуратуру обласного рівня з відповідним листом керівника прокуратури, у якому обґрунтовується необхідність отримання правової допомоги від компетентних органів іноземної держави. Якщо міжнародні правові акти надають можливість прокурорам обласного та районного рівнів безпосередньо звертатися по правову допомогу, то таке право необхідно використовувати.

Звернення про правову допомогу в кримінальних справах та документи, що додаються до них, складаються державною мовою України й повинні бути засвідчені підписом посадової особи та скріплені гербовою печаткою органу, який ці документи видав. Усі вони перекладаються мовою запитуваної сторони або передбаченою договором і повинні бути скріплені гербовою печаткою.

Порядок виконання органами прокуратури звернень про правову допомогу. У разі отримання з-за кордону звернення про правову допомогу необхідно з’ясувати такі обставини:

  • дотримання порядку передачі звернення в Україну;
  • додержання вимог міжнародного договору щодо змісту й форми звернення;
  • можливість виконання звернення відповідно до вимог чинного законодавства України.

За відсутності обставин, які згідно з чинним законодавством України та положенням міжнародних договорів перешкоджають наданню правової допомоги, із залученням відповідних органів дізнання чи слідства організовується проведення запитуваних процесуальних дій, виконання звернень про передачу кримінального переслідування або проведення перевірки наявності можливих перешкод у видачі особи.

Процесуальні документи, отримані за результатами виконання звернення про правову допомогу, засвідчуються підписом компетентної правової особи та гербовою печаткою органу, який видав ці документи, і передаються за кордон у порядку, установленому міжнародним договором.

Звернення про правову допомогу, за винятком випадків, коли міжнародним договором України передбачається можливість їх направлення або отримання безпосередньо прокуратурою обласного рівня, надсилаються за кордон, отримуються з-за кордону через Генеральну прокуратуру України.

Звернення про правову допомогу, що надсилаються за кордон, підписує начальник управління міжнародних зв’язків Генеральної прокуратури України, керівництво відповідної прокуратури обласного рівня, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Заслуговує на особливу увагу додержання Україною порядку видачі осіб для кримінального переслідування або виконання вироку на території іншої держави, а також клопотань про порушення або передачу кримінального переслідування осіб.

Законом України "Про ратифікацію Європейської конвенції про видачу правопорушників 1957 р., Додаткового протоколу 1975 р. та Другого додаткового протоколу 1978 р. до Конвенції" від 16 січня 1998 р. визначено, що на Генеральну прокуратуру України покладаються повноваження щодо видачі осіб на запити органів досудового слідства іноземних держав. Така ж норма закріплена й у ст. 80 Конвенції СНД про правову допомогу та правові відносини в цивільних, сімейних і кримінальних справах від 1993 р. Видачу Україною особи, яка перебуває на її території, може бути здійснено для її кримінального переслідування або виконання вироку суду у випадках, коли:

  1. особа вчинила злочин, за який може бути покарана позбавленням волі на строк не менш одного року або більш суворим покаранням;
  2. іноземна держава Гарантує, що особа буде переслідуватися тільки за злочини, як вказані в запиті, після відбування покарання може покинути територію даної держави, а також не буде видана третій державі без згоди України;
  3. особу засуджено до позбавлення волі на строк не менше ніж шість місяців або до більш тяжкого покарання.

Водночас видача особи з території України не допускається, коли:

  1. Особа є громадянином України.
  2. Є достатні підстави вважати, що запит спрямований на переслідування, засудження чи покарання особи за ознаками її раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними чи іншими ознаками або до особи буде застосовано катування.
  3. Злочин, який скоїла особа, є предметом розслідування або суворого розгляду в Україні.
  4. Особа за те ж саме діяння вже відбула покарання в Україні за вироком суду або кримінальну справу було закрито.
  5. Притягнення особи до відповідальності буде здійснено в надзвичайному суді іноземної держави або з метою виконання вироку цього суду.

Перелічені підстави забороняють Україні видачу особи іноземній державі. Є також підстави, що дозволяють Україні відмовити іншій державі у видачі особи.

До них відносяться такі обставини:

  1. Видача особи може завдати шкоди суверенітету України, її безпеці, суспільному порядку й іншим важливим інтересам.
  2. Особу, видача якої запитується, буде піддано кримінальному переслідуванню за військовим правом або законом.
  3. Діяння, що є підставою для запиту про видачу особи, не є злочином за кримінальним законом України.
  4. Особа, видача якої запитується, за станом здоров’я не може бути видана без шкоди її здоров’ю.
  5. Діяння, що є підставою для запиту про видачу особи, скоєно на території України або проти інтересів України за межами її території.

При виконанні запитів про видачу правопорушників прокурори повинні детально перевіряти обставини, які перешкоджають видачі, і суворо їх дотримуватися. Матеріали таких перевірок надсилаються до Генеральної прокуратури України, яка на підставі цих матеріалів повідомляє про це компетентні органи відповідної держави, зазначивши підстави відмови про видачу особи.

При задоволенні запиту про видачу особи Генеральна прокуратура України повідомляє державу про місце й дату видачі, а також надає доручення Міністерству внутрішніх справ України та Державному департаменту України з питань виконання покарань про організацію передачі цієї особи компетентним органам іноземної держави.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини та громадянина захищаються судом, тому й рішення, прийняті Генеральним прокурором України, заінтересовані особи можуть оскаржити до суду. Аналіз практики застосування Україною чинних міжнародних договорів про надання правової допомоги дозволяє стверджувати, що наша держава виконує в повному обсязі всі міжнародні угоди, що свідчить про позитивну діяльність органів прокуратури з цих питань. Напрямком прокурорської діяльності є співробітництво з правоохоронними органами інших держав у галузі надання правової допомоги, що ґрунтується на загальновизнаних нормах міжнародного права й укладених Україною міждержавних договорах.

Джерело – глава з підручника:

Курочка М.Й., Каржач П.И. Прокурорський нагляд в Україні: Підручник / МВС України, Луган. акад. внутр. справ ім. 10-річчя незалежності України; [За ред. проф. Е.О. Дідоренка]. – Луганськ: РВВ ЛАВС, 2004. – 424 с.