Проблеми трансформації права в умовах глобалізаційних процесів

Під впливом глобалізаційних процесів відбувається трансформація існуючих правових і державних явищ, поява нових, а тому виникає потреба у їх дослідженні, переосмисленні понять і конструкцій, які не відповідають сучасним реаліям, а також у створенні нового понятійно-категоріального апарату. Сучасний етап обумовлений трансформаційним періодом розвитку суспільства та ускладненням суспільних відносин, що вимагає не лише вдосконалення самих нормативно-правових актів, а й активізації наукових досліджень проблем формування права, правотворення, інституту реалізації права тощо.

В юридичній літературі обгрунтовується неоднозначне ставлення до явища глобалізації. Зокрема наголошується як на суто негативних характеристиках глобалізаційного розвитку, що спричинили появу досить потужного антиглобалістського руху, так і акцентується увага вчених на позитивних характеристиках глобалізації, що надасть змогу спростити й активізувати транснаціональне співробітництво. Проте таке полярне ставлення та оцінка глобалізаційних проявів розвитку суспільства є досить передчасним і на сьогодні потребує поміркованого ставлення до цього питання. Насамперед, вченим-правознавцям слід відповісти на питання, який вплив спричиняє глобалізація на державу та право. Відповідно до отриманих відповідей, в подальшому слід зосереджувати увагу на питаннях оптимізації функціонування держави та права в умовах посилення глобалізації.

Процес впливу глобалізації на право в самому широкому, загальнотеоретичному та методологічному плані характеризується такими особливостями як:

• різносторонність та системність її впливу на право, що зумовлено самою природою глобалізації як системної інтеграції ідей, принципів, зв'язків та відносин;
• фундаментальність і радикальність впливу глобалізації на право та на процес розвитку його теорії, що зумовлює необхідність вироблення плюралістичного підходу до процесу пізнання сучасного права та розробки його теорії;
• розширення шляхів та форм взаємодії глобалізації та права, результатом чого є інтернаціоналізація права, що виступає у вигляді його рецепції, гармонізації та уніфікації;
• вплив на міжнародне право, а саме на його джерела, зміст і механізм дії;
• механізм створення так званого метаправа, що сприймається як закономірний, завершальний цикл правового розвитку, як остаточна фаза еволюції права, що розкриває природу і масштаби права.

Вченими справедливо зазначається те, що глобалізація спричиняє грунтовний вплив на трансформацію, зміну та модернізацію державно-правових інститутів, норм та відносин на всесвітньому, макрорегіональному та внутрішньодержавному рівнях, стимулює, прискорює та оновлює процеси універсалізації в галузі права.

Однак слід наголосити, що процес глобалізації є об'єктивним та невідворотним. Тому незалежно від нашого бажання або небажання особливістю розвитку державно-правової сфери життя суспільства є:

• по-перше, посилення інтеграційних процесів розвитку держави і права;
• по-друге, посилення взаємозв'язку між державою і правом як засобами управлінського та регламентаційного впливу на суспільство;
• по-третє, посилення ролі та значення різноманітних соціальних факторів, які впливають на розвиток держави та права.

Крім того, одним з найвпливовіших на трансформаційні процеси у праві фактором, безумовно можна вважати ті зміни, які обумовлені роллю та місцем західних цінностей та міжнародного права взагалі, у сучасній правовій системі України. Можна багато говорити про наявність загальної універсальної правової культури, про загальнолюдські цінності, але не можна забувати, що вони – плід розвитку правових культур багатьох етнічних спільнот, які спільними зусиллями створюють загальнолюдську культуру в її різних змістовних вимірах. Європейські цінності, поспіхом нав’язані іншій культурі не тільки не сприяють об’єднанню різних культур, а, навпаки, створюють умови, що дестабілізують суспільство.

На нашу думку, до проблем у правовій сфері, які викликані глобалізацією можна віднести наступні проблеми:

• надзвичайно складні умови процесів правотворення та державотворення (залежність від циклу «інтерес – політика – право»);
• трансформаційні процеси на фоні низької правової культури населення, і як наслідок зниження рівня законності і правопорядку;
• невисока якість національної нормативно-правової бази;
• гармонізація розвитку законодавчої бази України із розвитком міжнародного права та законодавства іноземних держав;
• потреба сучасного науковго переосмислення державно-правових явищ та інститутів, визначення нових та модернізація існуючих функцій держави;
• поглибленого вивчення категорії «національна держава», синтезуючи співвідношення національних і глобальних тенденцій розвитку сучасної державності;
• переосмисленні понять і конструкцій, які не відповідають сучасним реаліям, створенні нового поняттєво-категоріального апарату.

Стан правопорядку сьогодні у світі (і в Україні), зокрема поширеність зловживаннями законодавством і, як приклад, зловживання правами людини, свідчить про кризу сучасної юриспруденції. На загострення проблем сучасної юриспруденції вказували, в тому числі, Г. Форд, К. Ясперс, Е. Фромм, Ф. Хайек, Хосе Ортега-і-Гассет, Ф. Фукуяма, С. Капиця, П.А. Альбрехт, релігійні діячі та інші. Зокрема, викликом для цивілізації сьогодні стала проблема співвідношення свободи й безпеки людини, від вирішення якої залежить концепція нового правопорядку в умовах глобализації.

Сьогодні процес трансформації рухається відповідно до «правил гри» незавершеного процесу трансформації. Говорити про кінцеві результати процесу трансформації поки рано, оскільки відводиться місце політичної модернізації. З'явилася перспектива змінити траєкторію розвитку трансформаційного процесу. Для цього, в першу чергу, інституційний простір повинен розвиватися не за політичними «правилами гри», а за нормами права. Саме тоді інституційно-правові, гуманітарно-правові та нормативно-правові компоненти правової держави знайдуть належного змісту.

Джерело: Несинова С.В. «Проблеми трансформації права в умовах глобалізаційних процесів»