Етапи та особливості розвитку біржового ринку України
Започаткування біржової торгівлі в Україні пов'язують із відкриттям у 1796 р. товарної біржі у м. Одесі та у 1834 р. – у м. Кременчук.
Загалом, можна виділити наступні етапи розвитку біржової торгівлі.
1796-1860 рр. Зародження біржового руху. Характерними особливостями цього періоду є створення та функціонування кількох товарних бірж з незначними обсягами догод, недосконалістю механізмів організації товарів, а також ті, що не всі товари були предметом біржового обороту.
Функціонування, товарних бірж цього годині не відігравало суттєвої ролі і на гуртовому ринку сільськогосподарської продукції. Торгівля здійснювалася в основному зерновими і, як правило, невеликими партіями.
1861-1900 рр. Активізація і спеціалізація біржової торгівлі. Характернім для цього періоду є економічне піднесення і розвиток товарно-грошових відносин. Товарні біржі створюються у всіх торгових центрах України, будуються елеватори, з'являються комерційні банки, починає працювати так звань під товарний кредит, в основному для торгівлі хлібом, розширюються мережі залізниць, вдосконалюються транспортні засоби, що суттєво впливає на інтенсивність розвитку біржової торгівлі.
1900-1914 рр. інституалізація біржового ринку. Біржі цього періоду надійно увійшли у народне господарство країни і мали суттєву питому вагу на гуртовому товарному ринку. Як правило, це були спеціалізовані біржі з торгівлі окремими видами продукції, а саме хлібні біржі, фруктові, м'ясні, винні та інші, серед яких найбільші біржові обороти мала Київська товарна біржа, Миколаївська хлібна та Одеська зернова біржі.
Але качан Першої світової війни, а потім події 1917 р. призвели до повного припинення діяльності всіх товарних бірж України.
1920 - 1928 рр. Відродження біржової торгівлі в умовах нової економічної політики. Внутрішня економічна політика держави дозволила відновити роботу усіх товарних бірж, що діяли до 1917р. Основними завданнями товарної біржі були:
- виконання посередницької діяльності;
- самостійне регулювання товарних ринків.
Товарна біржа формувалася як корпорація, мала статут її членами могли бути всі форми підприємств (державні, приватні, змішані), що сплатили вступний внесок.
Товарна біржа була універсальною, через її канали проходили сировина, паливо, устаткування та інша продукція. Проте заборонялися спекулятивні операції, суворо дотримувався принцип збереження контрольних позицій державних та змішаних підприємств на загальних зборах і у біржових комітетах біржі.
1990 рр. Розвиток біржової торгівлі за розуму становлення ринкових відносин. Характерними особливостями становлення біржового ринку цього періоду є:
- з'ясування його економічної сутності;
- створення правової бази;
- формування організаційної структури;
- опрацювання функціональної моделі;
- опрацювання механізму біржового ціноутворення.
У процесі організації та активізації діяльності товарних бірж вирішальна роль належить Закону України "Про товарну біржу", введеного в дію з січня 1992 р. Так, станом вже на квітень 1992 р., в Україні починає функціонувати біля 70 товарних бірж. Їхній біржовий оборот становить біля 10 млрд. крб. (1,81 млн. дол. США).
Частка сільськогосподарської продукції у структурі біржового обороту була незначна і складала близько 6%.
Упродовж 1992 - 1994 рр. спостерігався спад біржової активності, поступово скорочувалися обсяги біржових догод, кількість діючих товарних бірж, у того числі й таких, що торгували агропродукцією і зерном.
Цей процес частково обумовлено тим, що торгівля на товарних біржах організовувалась не за всіма представленими товарами, а продавалися виключно біржові товари, вся інша продукція проходила через позабіржовий гуртовий ринок.
Також негативно вплинув на діяльність біржового ринку введень в дію 28.02.1992 р. Закон "Про оподаткування доходів підприємств і організацій", згідно з яким посередницька діяльність, а саме податок на прибуток від аукціонів, біржових торгів, закупівельно-торгівельної діяльності був визначений у межах 75%. Тільки Закон України "Про оподаткування доходів підприємств " у від 28.12.1994 р., дає законодавчу основу для відродження біржової діяльності в Україні, оскільки податок на посередницьку діяльність знижено до 45%. Це і обумовило в 1995 р., значну активізацію біржового ринку.
Виробники продукції почали самостійно реалізовувати її за контрактами (у тому числі державними) через торговельні біржі та контрактні доми, заготівельні посередницькі організації.
У 1996 р. біржі працювали вже у всіх регіонах України. Через них реалізовувались значні обсяги товарної продукції. Так, обсяги реалізації зерна досягли в 1996 р. З млн. т., а насіння соняшнику - 450 тис. т. Біржова торгівля сприяла вирівнюванню і стабілізації цін. Питома вага сільськогосподарської продукції і продовольства в торговельному обороті бірж становить 50%.
Серед найбільш активних регіональних бірж можна назвати:
- Чорноморську (м. Миколаїв);
- Одеську аграрну та Одеську товарну біржі;
- Агропромислову біржу "Донеччина" (м. Донецьк);
- Вінницьку товарно-універсальну біржу;
- Київську агропромислову біржу;
- Полтавську агропромислову біржу;
- Західноукраїнську аграрну біржу (м. Львів);
- Західну регіональну товарну біржу (м. Львів).
З другої половини 1996 р., у біржовій торгівлі спостерігався спад активності. Обсяги догод, які укладались на товарних біржах, що торгують агропродукцією, зменшились у 3,6 разу. На думання спеціалістів, заподій спад біржової торгівлі продукцією полягають у наступному:
- відміна обов'язкового експорту продовольчої продукції через біржовий товарний ринок, як тимчасового в умовах економічної кризи явища;
- неправомірні адміністративні втручання у переміщення продукції територією країни;
- заблокованість рахунків товаровиробників і, як наслідок, велика кількість бартерних операцій за окремими видами продукції, яка перевищує 50%-ний бар'єр;
- недосконала система оподаткування;
- невідповідність продукції європейським стандартам якості;
- відсутність гарантій виконання біржових догод, що призвело до залишення зарубіжними покупцями українського ринку та ін.
Головною причиною великого розмаху бартерних догод, став неефективний, законодавче не підтверджений біржовий механізм, невиконання брокерами та клієнтами взятих усних та законтрактованих зобов'язань. Саме тому товаровиробники віддають перевагу бартерним догодам та використовують розрахунки готівкою.
Затухання біржових процесів справило негативний вплив на загальну ситуацію у формуванні ринкового середовища країни, що призвело до виникнення негативних явищ на ринку сільськогосподарської продукції:
- уповільнилось подолання диспаритету в цінах на продукцію сільського господарства та спожиті ним промислові товари і послуги;
- послабився процес формування гуртового ринку та його інфраструктури;
- зросли тіньовий сегмент ринку і обсяги бартерного обміну, що зумовлює негативні наслідки не лише для товаровиробників, а й для бюджету держави;
- розширилися обсяги продаж за демпінговими цінами та неплатежів.
Починаючи з 1999 долі спостерігається значна активізація біржової торгівлі взагалі, та біржової торгівлі агропродовольчою продукцією зокрема.
Новими тенденціями на біржовому ринку є укладання форвардних догод подальшого експорту продовольства, асортимент якого значно розширюється.
Суттєвим недоліком функціонування вітчизняних бірж є недостатньо відпрацьований механізм торгівлі ф'ючерсними контрактами, що не дає можливості виробникам та споживачам класичних біржових товарів застрахуватись від ризику несприятливої кон'юнктури на ринку реального товару за допомогою операцій пов'язаних з хеджуванням. Ці операції є вагомим регулюючим чинником цінової збалансованості товарів та гальмівним механізмом інфляційних процесів у країнах з розвинутою ринковою економікою.
Недоліки в організації біржового ринку викликані, найперше, концептуальною безсистемністю переходу України до ринкових відносин та прогалинами нормативно-законодавчої бази. Сморід негативно впливають на ефективність біржових структур та практично роблять неможливою реалізацію основної функції товарної біржі – забезпечення гуртової торгівлі.
Джерела:
- Биржевая деятельность / Под ред. А.Г.Грязновой, П.В. Корнеевой, В.А.Галанова.- М.: Финансы и статистика, 1995. – 239 с.
- Биржевое дело: Учебное пособие / Зотов И.В., Успаленко В.И. – Х.: Бурун Книга, 2005. – 256 с.
- Бердникова Т.Б. Рынок ценных бумаг и биржевое дело. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 270 с.
- Биржевое дело / Под ред. В.А. Галанова, А.И. Басова. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 304 с.
- Дудяк Р.П., Бугеля С.Я. Організація біржової діяльності: Основи теорії і практикум. Навч. посібник 2-ге видання доповнене. – Львів: Новий Світ. – 2000: Магнолія плюс. – 2003. – 360 с.
- Лященко В.И. Фондовые индексы и рейтинги. – Донецк: Сталкер, 1998. – 317 с.
- Масленников В.В. Биржевое дело. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 304 с.
- Сохацька О.М. Біржова справа. – Тернопіль: Карт-Бланш, 2003. – 602 с.