Форми відповідальності за економічні правопорушення
Наслідком різноманітних економічних правопорушень, коли вони виявляються, є економічна, правова і моральна відповідальність винного. Варто одразу ж зауважити, що чітко визначений суспільній статус має тільки правова форма відповідальності за економічні злочини.
Економічна відповідальність за економічні злочини не має чітко визначених обсягів, але вона може тягти за собою різні форми економічних збитків для винного, окрім того, що він відшкодував потерпілому згідно з рішенням суду. Її форми та обсяги визначаються міцністю і силою формальних і неформальних економічних об'єднань, спілок, асоціацій тощо, коли вони вживають відповідні заходи за межами правового поля для покарання того, хто порушив писані і неписані правила співробітництва стосовно будь-якого суб'єкта господарювання, якщо дії винного порушують право і мораль економічних відносин. Ці заходи можуть виявлятися в розриві партнерських зв'язків і негласному оголошенню бойкоту, що тягне за собою обмеження ринку для винного, позбавлення його сировини, енергії робочої сили, інших ресурсів, економічної, технологічної, фінансової підтримки. Наслідки цих заходів можуть бути більш тяжкими в порівнянні зі скоєним злочином і тимчасовими вигодами.
Але дійовість та ефективність економічної відповідальності залежить від рівня самоорганізації суб'єктів економічної діяльності. З точки зору зваженості відповідальності за економічні правопорушення, відповідності їх завданим втратам законному суб'єкту господарювання, більш ефективною є правова відповідальність злочинця.
Сутність правової відповідальності полягає в тому, що винний у правопорушенні повинен відшкодувати потерпілому збитки, бути притягнутим до кримінальної відповідальності, якщо економічний злочин має суспільно небезпечний характер. При цьому особливо важливим є те, що судові органи поновлюють права потерпілого.
Подальша розбудова законодавства України має чітко визначені головні напрямки правової відповідальності за економічну злочинність і порушення права з боку окремих суб'єктів економічної діяльності або їх уповноважених представників (підприємців, менеджерів тощо).
Головним об'єктом і предметом здійснення економічних злочинів є власність і право власності. Тому на основі Конституції України, яка захищає усі форми власності і забороняє її використання зі злочинними намірами, формується цивільна і кримінальна відповідальність за порушення права власності.
Якщо йдеться про інший напрямок економічної злочинності – злочинність у сфері економічної діяльності - безпосереднім об'єктом її здійснення є обмеження права конкурентів на економічну діяльність, або порушення права економічної діяльності з безпосередньою чи опосередкованою метою збільшення власного права і обмеження права суперника на отримання доходів, що врешті решт також є порушенням права власності на доходи.
Розширення суспільного виробництва породжує нові форми співпраці між суб'єктами економічної діяльності, а разом з нині і нові форми економічної злочинності. Тому нормативно¬-правова база відповідальності за економічні злочини і порушення прав суб'єктів економічної діяльності повинна систематично оновлюватись.
Найбільш розповсюдженим порушенням права економічної діяльності окремих громадян є порушення їх основних трудових прав. Вони пов'язані з порушенням тривалості робочого часу, права на відпочинок, своєчасну і повну оплату праці, безпеку праці.
Таким чином, існують чотири головні форми правової відповідальності: цивільна, дисциплінарна, адміністративна і кримінальна. Вони реалізуються за допомогою судового поновлення права потерпілих, державного примусу винних компенсувати збитки потерпілим і каральні державні заходи відносно тих, хто скоює особливо небезпечні для суспільства злочини.
Специфічною формою відповідальності за порушення прав суб'єктів господарювання і економічні злочини є моральна відповідальність. Вона формується на підставі загального розвитку корпоративної етики менеджменту. Моральна відповідальність безпосередньо пов'язана з відповідальністю економічною, її наслідком для порушника є обструкція з боку колег і припинення співпраці з ним.
Моральна відповідальність бізнесмена, менеджера зростає прямо пропорційно обсягу рішень, які приймаються. В цілому етичній кодекс менеджера спирається на наступні принципи, порушення яких створює основу для моральної відповідальності:
- чесність і додержання правових і моральних норм;
- висока якість товарів і послуг;
- забезпечення норм безпеки праці;
- недопущення неправдивої інформації в рекламі про продукцію і послуги;
- недопущення розповсюдження неправдивої інформації про конкурентів і суперників;
- справедливе становлення до працівників та службовців;
- безумовне виконання виробничих, фінансових і маркетингових зобов’язань перед державою, партнерами, працівниками і споживачами продукту і послуг;
- захист навколишнього середовища;
- участь в соціально-економічних заходах розвитку регіону, де розташована штаб-квартира фірми, підприємства і відділень;
- відмова від хабарів, підкупу, вимагання;
- надання громадськості інформації, яка не складає державної і комерційної таємниці.