Проблеми молодіжного безробіття

Міжнародна організація праці є координатором у вирішенні проблем міжнародного співробітництва в галузі розвитку людських ресурсів, праці, зайнятості, заробітної плати, умов праці, соціального захисту безробітних та інших прошарків населення тощо. Свою головну мету МОП вбачає в тому, щоб сприяти забезпеченню в усьому світі соціальної справедливості в галузі економічних відносин. Вони покликані сприяти створенню усі люди, могли б реалізувати право на забезпечення свого матеріального добробуту і духовного розвитку в умовах свободи і гідності, економічної стабільності та рівних можливостей.

Співпраця МОП з Україною стала системною та динамічною і спрямована на:

• ратифікацію й практичне впровадження конвенцій МОП та сприяння гармонізації національного законодавства з міжнародними трудовими нормами МОП та європейськими стандартами;
• реформування трудового законодавства і підтримку реформ у сфері соціального страхування та соціального забезпечення;
• розроблення та реалізацію програм забезпечення зайнятості, в тому числі молоді, інвалідів, осіб, постраждалих від торгівлі людьми.

Останні кілька років є важкими для молодого покоління з точки зору пошуку роботи. Гарантовані робочі місця, які раніше були нормою для попередніх поколінь, принаймні в розвинених країнах, стали не такими доступними для сучасної молоді. Поширення тимчасової та неповної зайнятості, особливо після того, як глобальна економічна криза досягла свого піку, говорить про те, що така зайнятість найчастіше є для молодих людей єдиним можливим варіантом працевлаштування.

На сьогодні по всьому світу виявлена така тенденція, що випускники навчальних закладів не можуть відразу, за різних обставин, працевлаштуватися на роботу. За дослідженням МОП, період працевлаштування молоді на постійну роботу триває близько двох років.

Якщо випускники вищих чи середніх навчальних закладів не працевлаштовуються протягом перших 6 місяців, то вони ризикують втрачати згодом до 10% свого заробітку та будуть відчувати негативні наслідки відкладеного працевлаштування на постійну роботу упродовж десяти років. Оскільки їх зарплата навіть на десятий рік все ще буде нижчою від 3 до 8 % порівняно з тими, хто працевлаштувався відразу.

Нажаль, ситуація щодо працевлаштування молоді в найближчі роки буде погіршуватися. За даними МОП, число безробітних по всьому світу може збільшитися на 5,1 млн. осіб, та в 2013 р. досягнувши 202 млн. осіб. Безробіття серед молоді перебуває на рівні кризового 2009 року і в 2013 р. складає 12,6 %. За прогнозами фахівців, без роботи залишаться 73 млн. 400 тис. молодих людей. Приріст чисельності безробітної молоді за період з 2007 р. по 2013 р. склав 3,5 млн. осіб та за прогнозами МОП у 2018 р. досягне 12,8 %. У розвинених країнах рівень молодіжного безробіття в 2012 р. склав 18,1 % , та за прогнозами, знизиться нижче 17 % не раніше 2016 р.

За даними Державної служби статистики України, рівень безробіття населення віком 15-70 років, визначений за методологією МОП, у 2012 р. знизився з 8,6% до 8,1% економічно активного населення. Статус безробітного в Україні мали 1656,6 тис. осіб, а на одну вакансію припадає 11 безробітних, порівняно із 8 вакансіями у попередньому році.

У 2012 р. уряд України схвалив програму сприяння зайнятості населення та стимулювання створення нових робочих місць на період до 2017 р. Очікується, що в результаті реалізації програми в 2017 р. чисельність зайнятого населення збільшиться до 21,4 млн. осіб, з яких офіційно працевлаштованими будуть не менше 17 млн. осіб. Крім того, очікується, що рівень безробіття в Україні, розрахований за методологією МОП, знизиться з 8,1% в 2012 р. до 6,3% в 2017 р., а серед молоді він складе 13% проти нинішніх 19%.

У зв’язку з тим, що розвинені країни не можуть покладатися на допомогу інших країн, вирішення цієї проблеми потрібно шукати самостійно. Необхідно нарощувати зусилля по забезпеченню трудової зайнятості молодого населення. Так як, у сучасних умовах, молодь, яка закінчила навчальні заклади, все частіше відчуває себе непотрібною на ринку праці. В Україні немає ефективного законодавчо закріпленого механізму, який би гарантував молодим спеціалістам перше робоче місце. На сьогодні, часто висуваються умови працевлаштування, яким молоді спеціалісти не можуть відповідати, адже роботодавцям потрібні досвідчені працівники, а досвіду роботи у випускника ще немає. Вищі навчальні заклади не гарантують своїм випускникам можливість працевлаштування. До того ж, за період навчання студентів тенденції на ринку праці швидко змінюються, тому молодь, яка обрала певну спеціальність, після закінчення навчального закладу змушена масово перекваліфіковуватися. Отже, для покращення ситуації на ринку праці необхідно визнати, що інвестиції в молоде покоління – це найкращий спосіб боротьби з даною проблемою.

Джерело: Шпак М.В., Кучумова І.Ю. «Проблеми молодіжного безробіття»