Інтранет
Інтранет – внутрішня локальна мережа установи, яка створена і працює на основі Internet-технологій. Сучасні установи в умовах динамічного бізнесу переросла межі паперові технології, тому мережі Інтранет швидко поширюються.
Extranet – дві або більше Intranet-мереж, об’єднаних з метою спільного використання ресурсів установ; сукупність торговельних партнерів, що існує на мережі Інтернет.
Інформаційний простір компанії і всього ринку утворюють єдине ціле, що вимагає нового підходу до питання ефективності управління, проблеми оптимального розміру компанії та визначення її кордонів, проблем безпеки и інтелектуальної власності.
На розвиток Intranet у пострадянських країнах впливає кілька чинників:
- процес приватизації вже визначив власників, у яких з'являється реальна потреба в підвищенні ефективності менеджменту. Однак, на відміну від західного, історія нашого національного менеджменту вимірюється лише декількома роками;
- триває процес концентрації національних капіталів і розширення компаній: великі поглинають дрібні та середні, що призводить до постійної перебудови систем управління. Зростають проблеми їх керованості та стабільності;
- зросла потреба великих компаній пострадянських країн в іноземних інвестиціях для реалізації масштабних проектів;
- більшість ринків пострадянських країн стає конкурентоспроможними, що вимагає від національних компаній переорієнтації з внутрішніх проблем на проблеми клієнтів.
Intranet може вирішувати як загальні завдання менеджменту, так і завдання лише нових національних підприємств:
- Intranet може стати першим, «м'яким» етапом інтеграції великих компаній (це актуально для нових фінансово-промислових труп);
- Intranet надає вихід на якісно новий рівень управління великими інвестиційними проектами: інвестиційний проект легко відстежити, що важливо для інвесторів;
- великий інтеграційний потенціал Intranet-систем робить реальним перетворення різнорідного парку комп'ютерних і програмних засобів фірми на єдину інформаційну систему. Впровадження Іпігапеі дає змогу не просто зберегти вже вкладені в інформаційну систему інвестиції, а перейти від стихійного до планомірного розвитку і т.д.
Однак є чинники, які стримують впровадження Intranet у національних компаніях:
- незважаючи на бурхливий розвиток ринку Intranet-послуг, масштаби його обмежуються головним чином великими промислово розвинутими центрами. Це створює серйозні труднощі залучення до Intranet-систем віддалених від центрів підприємств;
- на пострадянському просторі слабо розвинута мережева інфраструктура. Більшість існуючих локальних мереж не підтримує базовий протокол Intranet – ТСР/ІР;
- якість національного інформаційного простору в Intranet низька.
Джерела:
- Макарова М.В. Електронна комерція: Посібник для студ. вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2002. – 272 с.
- Балабанов И.Т. Электронная коммерция. – СПб.: Питер, 2001. – 336 с.
- Холмогоров В. Интернет-маркетинг: Краткий курс. – СПб.: Питер, 2001. – 208 с.
- Успенский И. Энциклопедия Интернет-бизнеса. СПб.: Питер, 2001. – 432 с.
- Крупник А. Как продавать товар и получить деньги в Internet (введение в электронную коммерцию). М.: МикроАрт, 2001. – 245 с.
- Електронна комерція: Навч. посіб./ Береза А.М., Козак Г.А., Левченко Ф.А. К: КНЕУ, 2002. – 328с.
- Ситник В.Ф., Козак І.А. Телекомунікації в бізнесі. К: КНЕУ, 2002. – 258 с.
- Пейтел К., Мак-Картни М.П. Секреты успеха в елктронном бизнесе. СПб.: Питер, 2001. – 120 с.
- Годин В.В., Корнеев И.К. Информационное обеспечение управленческой деятельности. – М: Мастерство, Вісш. школа, 2001. – 240 с.
- Спивак В.А. Современніе бизнес-коммуникации. – СПб.: Питер, 2002. – 447 с.