Основні способи ведення електронної комерції
«Стискання» бізнес-процесів – уникнення зайвих бізнес-процедур в усіх ланцюжках (від постачань до фінансових взаємодій) з метою створення прибуткового Wеb-проекту фірми. Оперативність реакції на запити покупця визначає продуктивність Internet-комерції.
В електронній комерції потрібно вміти підтримувати відносини, які виходять за межі простих замовлень і розрахунків. Взаємодії компаній відбуваються у мережі динамічно, і на певний період виникають нові форми спільної роботи. Бізнес-установи працюють разом доти, поки їм це необхідно.
Електронний ринок створює умови для динамічного брокерства, що дасть змогу знаходити оптимальні рішення електронного бізнесу.
Динамічне брокерство – нова форма спільної роботи компаній на певний період здійснення електронного бізнесу, при якому відносини між компаніями виходять за межі простих замовлень і розрахунків.
Залежно від обсягу і форм представництва певної компанії в Інтернет-просторі прийнято розрізняти візитні картки фірм у мережі, їх корпоративні сайти і представництва на бізнес-порталах.
Електронна візитна картка – декілька WWW-сторінок з інформацією про компанію та її діяльність, спрямованих на ознайомлення потенційних клієнтів з продукцією і послугами компанії.
Обсяг інформації в електронній візитній картці може мати різні параметри: від невеличкого повідомлення до значної кількості даних про результати господарської діяльності компанії, товарообіг, розміри витрат виробництва продукції тощо.
Бізнес-портал – потужний Wеb-сайт з функціями комплексної системи, яка надає повний спектр послуг для ведення бізнесу в мережі багатьом клієнтам (як корпоративним, так і індивідуальним підприємцям).
Корпоративний клієнт – клієнт-фірма, відділення якої (дочірні підприємства) є клієнтами певної фірми (її дочірніх підприємств) в декількох країнах (регіонах, областях).
Корпоративний сайт – системне багаторівневе об'єднання різноманітних ресурсів і сервісів з мапою; електронна «бібліотека», поділена на тематичні відділи з кількісними та якісними даними, аналізами, графіками тощо.
Торговельні концентратори (різновид бізнес-порталу) – сайти, які з'єднують продавців і покупців, що діють у певній галузі.
Автоматичні системи для обслуговування постійних корпоративних клієнтів створюються для того, щоб, потрапивши на корпоративний сайт, клієнт лише визначив обсяг закупівлі та вніс інформацію для проведення платежу.
Відвантаження і доставка продукції здійснюються автоматично: фірмі, що постійно продає (чи закуповує) сировину або комплектуючі тим самим партнерам (наприклад, дилерській мережі), не потрібно тримати з цією метою спеціальний штат менеджерів. Такі операції можуть реалізуватися автоматично на сайті компанії.
Щодо торговельних концентраторів, то вони приносять своїм господарям (провайдерам) невеликий відсоток від кожного договору, укладеного з допомогою їх засобів. На цих сайтах зібрана інформація про ціни на продукцію у всіх її виробників і постачальників, про умови її оплати і доставки; реалізована можливість пошуку і сортування даних за різноманітними параметрами (наприклад, пошук усіх пропозицій з ціною в певному діапазоні), а часто – и можливість здійснення замовлення і його оплати з допомогою системи електронних платежів.
Для забезпечення усіх процесів у складі бізнес-порталу можуть функціонувати такі сервіси:
- електронні офіси підприємств;
- поштові сервери;
- списки розсилання;
- електронні торговельні майданчики;
- електронні аукціони;
- система автоматизації бартерних операцій;
- електронний бізнес-центр;
- рекламна Інтернет-агенція тощо.
Електронний офіс. Використовують його для підтримки і розповсюдження власної інформації, забезпечення функцій електронної комерції та управління зв'язками з клієнтами.
Поштовий сервер. Кожний користувач бізнес-порталу під час реєстрації одержує власну поштову скриньку на поштовому сервері. Вона необхідна для отримання інформації від постачальників і клієнтів, які не є користувачами цього бізнес-порталу. В такому разі вся інформація, що надходить, міститься в базі даних про клієнтів електронного офісу.
Служба списків розсилання. Забезпечує можливість отримання новин і аналітичних матеріалів від інформаційних служб бізнес-порталу на адресу електронної пошти фірми.
Електронні торговельні майданчики (торговельні концентратори). о'єднують постачальників і споживачів для здійснення операцій купівлі-продажу.
Електронні аукціони. У складі бізнес-порталу абонентам можуть бути доступні як прямі, так і зворотні електронні аукціони. Прямі аукціони здійснюються постачальниками двома шляхами:
- постачальник публікує лот, а споживачі проводять постійне голосування для визначення кінцевої ціни товару або послуги;
- постачальник публікує лот для ознайомлення споживача і вказує дату проведення торгів. Після цього протягом кількох хвилин проводяться торги і здійснюється придбання товару або послуги.
Зворотні аукціони являють собою тендери і колективні закупівлі.
Електронний бізнес-центр. Об'єднує компанії і приватних підприємців для інформаційного обміну. Клієнти мають можливість публікувати свої прес-релізи, які класифікують по галузях і різновидах бізнес-діяльності.
Рекламна Internet-агенція. Разом з іншими засобами відкриває широкі можливості для проведення рекламних компаній і маркетингових досліджень своїх клієнтів.
Бізнес-портали можуть надавати й інші інформаційні послуги залежно від політики своїх провайдерів, їх фінансових і технічних можливостей. Послуги бізнес-порталів – платні.
Дистанційне навчання – відкрите, тобто відрізняється від класичної моделі класної кімнати, де діє схема «викладач передав свої знання учням». У відкритій моделі дистанційного навчння учень самостійно обирає курси, які бажає, а звідси – і темп, і порядок вивчення їх окремих модулів. До того ж навчання відбувається в постійному спілкуванні з віддаленими т'юторами (викладачами) і віртуальними одногрупниками.
Сучасне дистанційне навчання – комп'ютерне, де и самі персональні комп'ютери, і мережі використовуються як засоби створення, передавання та відображення навчальних матеріалів, спілкування з т'юторами і одногрупниками. Щоб пройти дистанційний курс, достатньо мати електронну пошту.
Відеоконференції, передача відео- і аудіо-матеріалів з лекцій провідних викладачів навчальних закладів, передусім центральних міст чи закордонних коледжів, університетів, без сумніву – перспективна форма дистанційного навчання (характерна для Північної Америки і Європи). Але для пострадянських країн, в тому числі України, це поки що неможливо. Причина цього – низька якість національних комунікацій і неплатоспроможність більшості українських вищих навчальних закладів и інших споживачів дистанційної освіти.
Отже, проходження дистанційного курсу потребує:
- від т'ютора – якісного подання цінної для слухача інформації, спілкування з ним;
- від слухача – вміння використовувати персональний комп'ютер, електронну пошту (іноді гіпертекстове середовище Інтернет – WWW); вміння самостійно працювати і водночас здатності до «роботи в команді».
Права власників дистанційних курсів – юридичні права, які дають змогу фізичній особі чи установі цілком розпоряджатися навчально-методичними дистанційними матеріалами. Вони часто збігаються з авторськими правами розробників курсів. Ці права можуть бути придбані в розробників.
Дистанційне навчання розвивається не тільки в межах національних систем освіти, а и окремими комерційними компаніями, переважно з орієнтацією на підготовку в галузі бізнесу та інформаційних технологій, яка становить у середньому чверть усіх програм вищої освіти.
Приватні корпоративні освітні мережі створені у таких всесвітньо відомих компаніях, як ІВМ і спеціалізованих тренінгових центрах, наприклад компанії Місrоsoft. Деякі з них значно випереджають системи, створені у західних університетах, як за складністю, так і за кількістю дистанційних курсів.
Необхідна децентралізація навчання, яке здійснює підприємство самостійно або звертаючись до послуг спеціалізованих тренінгових центрів.
Джерела:
- Макарова М.В. Електронна комерція: Посібник для студ. вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2002. – 272 с.
- Балабанов И.Т. Электронная коммерция. – СПб.: Питер, 2001. – 336 с.
- Холмогоров В. Интернет-маркетинг: Краткий курс. – СПб.: Питер, 2001. – 208 с.
- Успенский И. Энциклопедия Интернет-бизнеса. СПб.: Питер, 2001. – 432 с.
- Крупник А. Как продавать товар и получить деньги в Internet (введение в электронную коммерцию). М.: МикроАрт, 2001. – 245 с.
- Електронна комерція: Навч. посіб./ Береза А.М., Козак Г.А., Левченко Ф.А. К: КНЕУ, 2002. – 328с.
- Ситник В.Ф., Козак І.А. Телекомунікації в бізнесі. К: КНЕУ, 2002. – 258 с.
- Пейтел К., Мак-Картни М.П. Секреты успеха в елктронном бизнесе. СПб.: Питер, 2001. – 120 с.
- Годин В.В., Корнеев И.К. Информационное обеспечение управленческой деятельности. – М: Мастерство, Вісш. школа, 2001. – 240 с.
- Спивак В.А. Современніе бизнес-коммуникации. – СПб.: Питер, 2002. – 447 с.