Фінансові системи Internet

Системи Internet-банкінгу – це системи, в яких банківські операції здійснюються через Internet. Internet-банкінг надає користувачам такі можливості:

  • здійснювати всі комунальні платежі (за електроенергію, газ, телефон, теплопостачання, квартплату);
  • оплачувати рахунки за зв'язок (ІР-телефонія, стільниковий і пейджинговий зв'язки, Internet) й інші послуги (супутникове телебачення, освіту тощо);
  • здійснювати грошові перекази, в тому числі в іноземній валюті, на будь-який рахунок у будь-якому банку;
  • переказувати кошти по рахунках за товари, в тому числі придбані через Internet-крамниці;
  • купувати і продавати іноземну валюту;
  • поповнювати або знімати грошові кошти з рахунків пластикової картки;
  • відкривати різноманітні види рахунків (терміновий, ощадний, пенсійний) і вкладати на них кошти;
  • одержувати виписки про стан рахунка за певний період у різноманітних форматах;
  • одержувати інформацію про платежі, які надійшли в режимі реального часу;
  • одержувати інформацію про здійснені платежі та за необхідності відмовлятися від неоплаченого платежу;
  • отримувати інші послуги: передплачувати журнали і газети, брокерське обслуговування (купівля-продаж цінних паперів), створювати інвестиційний портфель, брати участь у формуванні пайових фондів банку, у торгах.

Банки під час переходу на надання послуги Internet-банкінгу можуть використовувати свою стару систему РС-банкінг.

РС-банкінг – послуга, за якої з допомогою комп'ютера із спеціальним програмним забезпеченням і модему клієнт під'єднується до спеціальної банківської системи типу «клієнт-банк» для управління своїм рахунком.

Послуга Internet-банкінгу має декілька переваг порівняно з послугою РС-банкінгу. Клієнту не потрібно телефонувати до модемного пулу банку, достатньо мати вихід в Internet. Клієнту не потрібне спеціальне програмне забезпечення на його комп'ютері. Всі необхідні операції й платежі він може здійснювати з допомогою браузера під час заповнення стандартних Wеb-форм.

Можна виділити два типи систем Internet-банкінгу:

  • системи надання банківських послуг через Internet організаціям та приватним особам;
  • системи розрахунків між банками в через Internet (віртуальні інкасатори).

Цифровий сертифікат – електронний ідентифікатор, який підтверджує справжність користувача і містить інформацію про нього.

Internet-брокерідж – послуга, що надається інвестиційним посередником (брокером) і дозволяє клієнту здійснювати купівлю-продаж цінних паперів або валюти в реальному часі через мережу Internet. У загальному випадку послуга передбачає:

  • безпосередню можливість купівлі-продажу фінансових активів;
  • створення інвестиційного портфеля інвестора;
  • надання клієнту фінансової інформації, яка часто оновлюється (котировки цінних паперів, курси валют);
  • надання клієнту аналітичних статей, графічної інформації, допомоги професіоналів тощо;
  • можливість участі клієнта у взаємних фондах.

Internet-трейдінг – діяльність з управління інвестиціями через Internet. Internet-трейдінг – один із найефективніших способів залучення на фондовий ринок інвесторів, що мають невеликі кошти, оскільки тарифи на послуги он-лайн-брокерів нижчі плати за участь у традиційних системах віддаленого торговельного доступу, де використовується спеціальне устаткування і канали зв'язку.

Можна виділити два типи Internet-трейдінгу:

  • передбачаючий роботу з цінними паперами (акціями, облігаціями тощо) на різноманітних фінансових біржах;
  • передбачаючий он-лайн-торгівлю на міжнародному валютному ринку FORЕХ.

Internet-брокер – це фінансова організація, що має всі необхідні ліцензії на подібну діяльність. Брокер є номінальним утримувачем цінних паперів клієнта, відкриває йому доступ до своїх торгових терміналів, підключених до торгових систем, і виконує розпорядження клієнта по операціях з інвестиційним рахунком (щодо купівлі/продажу цінних паперів або валюти).

Існує два основні способи надання брокерських послуг через Internet.

  1. Internet-брокерідж із сайта компанії – клієнт купує/продає цінні папери, складає свій інвестиційний портфель тощо безпосередньо на сайті компанії-посередника, використовує при цьому звичайний Web-броузер.
  2. Internet-брокерідж з використанням клієнтського програмного забезпечення – клієнт встановлює на своєму комп'ютері спеціальне програмне забезпечення і за допомогою нього одержує інформацію та здійснює транзакції на фінансових ринках.

Страхування – це процес встановлення і підтримки договірних відносин між Страхувальником (покупцем страхових послуг) і Страховиком (організацією, що надає такі послуги). Страховик розробляє і визначає рограму страхування, пропонує її клієнту, і у випадку згоди останнього сторони укладають договір, в результаті якого клієнт здійснює одноразовий або регулярні платежі, а Страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку виплатити Страхувальнику грошову компенсацію, визначену умовами даного договору.

Internet-страхування – це комплекс взаємин страхової компанії і клієнта, що виникають у процесі продажу продукту страхування, його обслуговування і виплати страхового відшкодування при використанні технологій мережі Internet як найбільш зручних, швидких і дешевих засобів обміну інформацією.

Для організації повністю електронного способу страхування система Internet-страхування повинна надавати наступні можливості:

  • розрахунок величини страхової премії і визначення умов її виплати для кожного виду страхування и залежно від конкретних параметрів;
  • заповнення форми заяви на страхування;
  • замовлення и оплату (у вигляді одноразової виплати або періодичних виплат) поліса страхування безпосередньо через Internet;
  • передачу поліса, завіреного електронно-цифровим підписом Страховика, клієнту безпосередньо по мережі Internet;
  • можливість інформаційного обміну між Страхувальником і Страховиком під час дії договору (для одержання клієнтом різних звітів від страхової компанії);
  • інформаційний обмін між сторонами в разі настання страхового випадку;
  • оплату страхової премії Страхувальнику за допомогою мережі Internet у разі настання страхового випадку.

Купівля поліса в загальному випадку складатиметься з таких етапів:

  1. вибір потрібного страхового продукту на сайті компанії, автоматичний розрахунок суми страхового внеску;
  2. заповнення і відправка в електронному вигляді заяви на страхування (заповнення даних, необхідних для оформлення страховки, про страхувальника та ін.). Після реєстрації заяви з клієнтом зв'язується менеджер компанії для уточнення умов замовлення;
  3. оплата страхового поліса, яка здійснюється готівкою в офісі, готівкою кур'єру, готівкою через ощадкасу на розрахунковий рахунок компанії або ж безготівковим переказом на розрахунковий рахунок компанії. Українські страхові компанії поки що не надають можливості оплати страхових полісів через Internet;
  4. одержання страхового поліса, що можливе в офісі компанії, через доставку кур'єром (м. Київ) або рекомендованим листом. В Україні (як і в Росії з причини відсутності законодавства про ЕЦП до травня 2001 року була не можлива передача поліса клієнту через Internet.

Джерела:

  1. Макарова М.В. Електронна комерція: Посібник для студ. вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2002. – 272 с.
  2. Балабанов И.Т. Электронная коммерция. – СПб.: Питер, 2001. – 336 с.
  3. Холмогоров В. Интернет-маркетинг: Краткий курс. – СПб.: Питер, 2001. – 208 с.
  4. Успенский И. Энциклопедия Интернет-бизнеса. СПб.: Питер, 2001. – 432 с.
  5. Крупник А. Как продавать товар и получить деньги в Internet (введение в электронную коммерцию). М.: МикроАрт, 2001. – 245 с.
  6. Електронна комерція: Навч. посіб./ Береза А.М., Козак Г.А., Левченко Ф.А. К: КНЕУ, 2002. – 328с.
  7. Ситник В.Ф., Козак І.А. Телекомунікації в бізнесі. К: КНЕУ, 2002. – 258 с.
  8. Пейтел К., Мак-Картни М.П. Секреты успеха в елктронном бизнесе. СПб.: Питер, 2001. – 120 с.
  9. Годин В.В., Корнеев И.К. Информационное обеспечение управленческой деятельности. – М: Мастерство, Вісш. школа, 2001. – 240 с.
  10. Спивак В.А. Современніе бизнес-коммуникации. – СПб.: Питер, 2002. – 447 с.