Електронний ринок

Електронний ринок повинен у своїй роботі дотримуватися наступних основних принципів:

  • простого та єдиного застосування стандартизованих правил складання електронних документів в електронному бізнесі;
  • використання єдиних специфікацій (нині це ЕDІ) у максимально можливих межах;
  • забезпечення відкритими стандартами електронної торгівлі: В2В (business to business) і В2С (business tо Сustomer);
  • мінімізації витрат при обміні додаток-додаток;
  • забезпечення мультимовної підтримки;
  • урахування національних та міжнародних правил торгівлі;
  • урахування традиційних принципів ЕDІ на основі стандарту UN/EDIFACT;
  • єдиних специфікацій пакетів та маршрутизації.

При цьому віртуальні ринки більш ефективні порівняно з їх традиційними видами, оскільки вони:

  • забезпечують споживача повною інформацією про товари та послуги (надають можливість пошуку і вибору її серед більших обсягів, ніж у друкованих виданнях, у рекламі по телевізору та радіо);
  • надають можливість скорочення каналів розповсюдження товарів та ліквідації проміжних ланок (дистриб'юторів, оптових продавців), залишаючи прямий зв'язок «виробник–покупець»;
  • вимагають менших обсягів вкладень для виходу на ринок з боку суб'єктів електронної комерції;
  • мають глобальний доступ до них з будь-якої точки планети та у будь-який час.

Internet-ринок відкритий, тобто доступний як для компанії (підприємств) будь-яких розмірів, так і для споживачів.

Можна виділити три сектори Internet-ринку:

  • електронний ринок роздрібної торгівлі (електронний споживчий ринок);
  • електронний ринок торгівлі між підприємствами;
  • електронний фінансовий ринок (банківські послуги, послуги брокерських компаній).

Особливості електронного споживчого ринку:

  • споживачі можуть взаємодіяти з Internet і здійснювати запити на товар;
  • споживачі можуть контролювати отримання інформації про товари та послуги й одержувати її у будь-який час;
  • споживачі можуть запитувати додаткову інформацію про товари та послуги порівняно з торгівлею по телебаченню чи в каталогах;
  • на електронному споживчому ринку підвищується можливість появи шахрайських фірм;
  • існує значний підхід психологічний бар’єр з боку споживача для використання Internet під час передачі важливих даних.

Фінансовий електронний ринок через Web та FТР сервери забезпечує інформацією та надає можливість працювати з наступними розділами фінансового ринку:

  1. З грошовим ринком:
    • індикаторами грошового ринку країни (МІBID, МІВОR, МІАСR, ІNSТАR);
    • індикаторами міжнародного грошового ринку (LIВОR, РІВОR, FIBOR);
    • ставками по міжбанківських кредитах;
    • кредитними та депозитними ставками на міжнародному ринку;
    • підсумками торгів кредитними ресурсами;
    • ставками по депозитах;
    • відсотковими банківськими векселями;
    • котируванням векселів у вексельних центрах;
    • позабіржовим ринком корпоративних векселів.
  2. З валютним ринком:
    • підсумками торгів на біржах України та країн СНД;
    • курсами конверсії іноземних валют у країні;
    • крос-курсами світових валют;
    • підсумками ф'ючерсних торгів;
    • котировкою форвардних контрактів у країні;
    • курсами взаємного обміну готівкових іноземних валют;
    • позабіржовим валютним ринком (курси обміну безготівкової іноземної валюти);
    • котировкою безготівкових м'яких валют;
    • курсами обміну готівкових валют у містах України та країнах СНД;
    • результатами торгів на Лондонському ринку дорогоцінних металів.
  3. З ринком державних цінних паперів:
    • підсумками торгів ГКО на ММВБ та регіональних біржах;
    • сповіщенням банків України про випуск серії ГКО та ОФЗ;
    • підсумками аукціону по розміщенню випусків ГКО на ММВБ/ОФЗ і регіональних біржах;
    • умовами обслуговування клієнтів на ринку ГКО-ОФЗ;
    • інформацією Міністерства фінансів по ОГСЗ;
    • середніми та кращими цінами позабіржового ринку ОГСЗ;
    • позабіржовим ринком ОГСЗ;
    • позабіржовим ринком облігацій внутрішньої державної валютної позики (ОВВП);
    • ставками по операціях зворотного викупу облігацій ВВП;
    • оборотами по операціях деяких учасників ринку ОВВП;
    • підсумками біржових торгів державними цінними паперами;
    • підсумками ф'ючерсних торгів державними цінними паперами;
    • підсумками операцій з розрахунковими форвардними контрактами;
    • оголошенням про випуск муніципальних паперів;
    • підсумками аукціону по первинному розміщенню мнимих короткострокових облігацій;
    • оглядами ринків ГКО, облігацій ВВП.
  4. З ринком корпоративних цінних паперів:
    • індикаторами фондового ринку;
    • котируванням найбільш ліквідних акцій;
    • середніми і кращими цінами позабіржового ринку акцій;
    • підсумками біржових торгів цінними паперами;
    • підсумками торгів на фондових біржах світу;
    • позабіржовим ринком акцій.

Електронний магазин – це автоматизована торгова система, що функціонує цілодобово та забезпечує ведення всього комплексу торгово-облікових операцій. Він має свою Web-вітрину з каталогом товарів і функціями з обслуговування покупців, яка знаходиться в Internet на Web-сайті.

Для електронного магазину обов'язковою є наявність двох функціональних частин:

  • Internet-вітрина, що є автоматичним шлюзом в Internet, інтегрована із системою ведення торгових операцій;
  • система здійснення торгових операцій інтегрована з бізнес-процесом підприємства.

Для ефективного функціонування електронного магазину:

  • потрібно правильно вибрати бізнес-схеми Internet-торгівлі та правильно розв'язати організаційні питання взаємодії різних підрозділів торгової компанії з електронним магазином, а також поєднання внутрішнього бізнес-процесу з Web-вітриною;
  • необхідне технічне та програмне забезпечення оперативного аналізу, обліку, ведення та прийняття рішень по всьому комплексу торгово-облікових операцій.

Для забезпечення вказаних функцій електронного магазину необхідно, щоб він мав цілу низку унікальних властивостей, а саме:

  1. Покупець у торговому залі електронного магазину може:
    • ознайомитися з повним каталогом товарів та послуг, який допускає будь-яку міру вкладеності з будь-якою ієрархією. Наприклад, крім стислого опису товарів та послуг, покупцеві надається повний опис, що містить зображення, аудіо-, відео ролики і т. п., а також повинна бути інформація про ціну та наявність товару на складі;
    • скласти товар, що сподобався, в «кошик», який він може переглянути в будь-який момент;
    • зареєструватися або оформити разову купівлю;
    • вибрати метод доставки товарів;
    • оплатити купівлю на основі різних варіантів;
    • після вибору товару, способу його доставки та методу оплати згідно з командою покупця провести платіжну трансакцію або оформити рахунок для оплати.
  2. Для адміністративного управління електронним магазином повинна бути передбачена взаємодія з бек-офісом за допомогою звичайного браузера через спеціальний закритий вхід у систему, який дозволить:
    • каталог-менеджеру створювати та редагувати каталог товарів;
    • продукт-менеджеру вводити та модифікувати інформацію про товари;
    • керівникам запасами контролювати стан складу електронного магазину и задати кордони мінімальних запасів для кожного товару;
    • менеджерам по закупівлі забезпечувати поповнення запасу товарів в електронному магазині;
    • контакт-менеджерам обробляти та аналізувати інформацію про покупців та забезпечувати настройку індивідуальних профілів покупців.
  3. Для адміністративного контролю за електронним магазином необхідно реалізувати взаємодію з бек-офісом звичайного броузера через спеціальний закритий вхід у систему, який дозволить:
    • керівникові магазином здійснювати оперативний контроль за станом електронного магазину;
    • із запитів адміністрації та менеджерів проводити видачу інформації статистичного характеру (статистичні та бізнес-звіти про відвідувачів, куплені товари і т.п., які просто незамінні для визначення ефективності роботи магазину);
    • проводити та аналізувати електронний фінансовий ринок (банківські послуги, послуги брокерських компаній).
  4. Електронний магазин повинен мати Internet-вітрину.

Джерела:

  1. Макарова М.В. Електронна комерція: Посібник для студ. вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2002. – 272 с.
  2. Балабанов И.Т. Электронная коммерция. – СПб.: Питер, 2001. – 336 с.
  3. Холмогоров В. Интернет-маркетинг: Краткий курс. – СПб.: Питер, 2001. – 208 с.
  4. Успенский И. Энциклопедия Интернет-бизнеса. СПб.: Питер, 2001. – 432 с.
  5. Крупник А. Как продавать товар и получить деньги в Internet (введение в электронную коммерцию). М.: МикроАрт, 2001. – 245 с.
  6. Електронна комерція: Навч. посіб./ Береза А.М., Козак Г.А., Левченко Ф.А. К: КНЕУ, 2002. – 328с.
  7. Ситник В.Ф., Козак І.А. Телекомунікації в бізнесі. К: КНЕУ, 2002. – 258 с.
  8. Пейтел К., Мак-Картни М.П. Секреты успеха в елктронном бизнесе. СПб.: Питер, 2001. – 120 с.
  9. Годин В.В., Корнеев И.К. Информационное обеспечение управленческой деятельности. – М: Мастерство, Вісш. школа, 2001. – 240 с.
  10. Спивак В.А. Современніе бизнес-коммуникации. – СПб.: Питер, 2002. – 447 с.