Електронна підтримка споживачів
Більшість Internet- і Intrаnet-додатків визначаються як «статичні» або «динамічні» залежно від змісту і доступу до даних. Обидва класи додатків (нарівні з простими додатками накопичення даних) можуть бути розвинені в транзакційні бізнес-додатки.
Вибір бази даних (СУБД) залежить від тих задач, які планується вирішувати через Web-сервер, специфічних рис конкретней БД таких, як технологічні основи, тип СУБД, вид інтерфейсів, зв'язки між таблицями, обмеження цілісності та організаційні рішення, пов'язані з підтримкою актуальності бази даних і забезпеченням доступу до неї.
Web-доступ до існуючих баз даних може здійснюватися за одним із трьох основних сценаріїв.
Однократне або періодичне перетворення даних з БД у статичні документи. У цьому варіанті БД переглядає спеціальна програма, що створює множину файлів – зв'язних НТМL-документів. Отримані файли можуть бути перенесені на один або декілька Web-серверів. Доступ до них здійснюватиметься як до статичних гіпертекстових документів серверу. Цей варіант характеризується мінімальними початковими витратами. Він ефективний на невеликих масивах даних простої структури і з рідким оновленням, а також при знижених вимогах до актуальності даних, що надаються через WWW. Крім цього, очевидна повна відсутність механізму пошуку, хоч можливе розвинене індексування.
Динамічне створення гіпертекстових документів на основі вмісту БД. У цьому варіанті доступ до БД здійснюється СGІ-програмою, яка запускається WWW-сервером під час обробки запиту WWW-клієнта. Програма, обробляючи запит, переглядає БД і створює вихідний НТМL-документ, який повертається клієнту. Це рішення ефективне для великих баз даних зі складною структурою і за необхідності підтримки операцій пошуку в умовах частого оновлення і неможливості синхронізації перетворення БД у статичні документи з оновленням вмісту. У даному варіанті можливо здійснювати зміни в БД за допомогою WWW-інтерфейсів. Недоліком цього методу є збільшення часу обробки запитів та необхідність постійного доступу до основної бази даних, додаткове завантаження засобів підтримки БД, пов'язане з обробкою запитів від WWW-серверу.
Створення інформаційного сховища на основі високопродуктивної СУБД з мовою запитів SQL, періодичне завантаження даних у сховище з основної СУБД. У цьому варіанті можливе використання технології, яка одержала назву «інформаційного сховища» (ІС). Для обробки різноманітних запитів, у тому числі і від WWW-серверу, використовується проміжна БД високої продуктивності. Інформаційне наповнення проміжної БД здійснюється спеціалізованим програмним забезпеченням на основі вмісту основних баз даних у два етапи: етап 1 – перевантаження даних, етап 2 – обробка запитів.
Даний варіант вільний від недоліків попередньої схеми. Більше того, після встановлення синхронізації даних інформаційного сховища з основною БД можливе перенесення інтерфейсів користувача на інформаційне сховище, що істотно підвищить надійність і продуктивність, дозволить організувати розподілені робочі місця.
Серед СУБД, які набули широкого застосування в Internet, можна назвати такі:
- SQL, або МуSQL – за останні роки стала дуже популярною як одна з альтернативних систем управління базами даних з відкритим кодом;
- MS SQL – потужна СУБД із вбудованою спеціалізованою мовою SQL, має захист на рівні управління СУБД, розмежування доступу до баз, таблиць, системи відстеження доступу і т.д.;
- Oracle – потужна СУБД із вбудованою спеціалізованою мовою SQL, має захист на рівні управління СУБД, розмежування доступу до баз, таблиць, вбудовані оптимізатори тощо.
Альтернативні торгові системи (АТS – Аlternative Trading Systems) – фактично нові торгові майданчики, що є конкурентами класичних бірж. Технологія електронної торгівлі значно дешевша, ніж стандартна біржа як для творців електронних торгових систем, так і для їх користувачів. Новинкою серед бізнес-моделей функціонування фондового ринку є Електронні комунікаційні мережі (ЕСN – Electronic Communication Networks). Еволюційно відбувається переорієнтація інфраструктури фондового і грошового ринків на індивідуального інвестора. Internet-брокери прийшли в цей сектор послуг, використовуючи прямий і відкритий доступ до фінансових ринків.
Завдяки зниженню цін на комунікаційні послуги і персональні комп'ютери за останні два–три роки зріс новий сектор ринку послуг щодо он-лайн трейдингу – здійснення торгових операцій щодо формування и управління інвестиційним портфелем через Internet.
Internet спростив прийом ордерів і забезпечив доступ до інформаційних ресурсів, які раніше були доступні лише обраним. Через Internet пропонується концептуально новий набір інтерактивних послуг, причому цілодобово – потік котировок у реальному часі, засоби візуалізації і технічного аналізу даних, новини і звіти компаній, відстеження стану інвестиційного портфеля (склад і поточна вартість та прибутковість активів), рекомендації на купівлю і продаж, дослідження ринку взагалі и окремих його сегментів, дискусійний клуб з іншими інвесторами, здійснення навчальних транзакцій на тренувальному рахунку і т.д.
Виник клас «професійних приватників» – так званих денних трейдерів. Вони значку частину часу проводять, торгуючи на ринку и управляючи особистим капіталом, не виходячи зі своєї квартири або офісу.
В Європі реалізовуються плани інтеграції Лондонської і Франкфуртської фондових бірж, що передбачає створення єдиного торгового майданчика із загальним лістингом, кліринговою палатою, правилами та ін. Основною метою проекту є уніфікація процедур і полегшення доступу до торгів максимально можливій кількості учасників.
Електронна торгівля поступово стирає відмінності між брокерами і біржею. Сьогодні електронні торгові системи стали майже повністю автоматизованими, виконуючи дві основні функції біржі – звести продавця і покупця і забезпечити виконання операцій.
Електронна торгівля цінними паперами в ЕСN і АТС дозволяє усунути посередників (брокерів і ділерів, у тому числі маркет-мейкерів, інвестиційних консультантів і інших професійних учасників), які раніше мали майже ексклюзивний доступ до інформації і біржі.
Індивідуальні інвестори, відчувши переваги АТС, виявили бажання торгувати, прийшовши додому з робота – коли всі біржі вже закриті. Раніше торгівлею на «вечірньому» ринку займалися лише великі інвестори, що створили цей ринок «під себе» на основі технологи електронних мереж. Такий попит спричиняє необхідність збільшити тривалість торгової сесії, аж до організації цілодобових торгів, що особливо важливо для індивідуальних інвесторів, які знаходяться в різних часових поясах.
Конкуренція як між брокерами, так і серед фінансових провайдерів і торгових майданчиків уже зміщується у сферу якості (а не ціни) і створення нових інтегрованих продуктів.
«Web Response» розуміють як систему технічних, програмних та організаційних заходів і ресурсів, які сприяють ефективній реалізації Internet-технологій, зокрема для електронної комерції.
Особливе місце серед систем Web-підтримки займають системи збору та аналізу інформації. Дані збираються з різних джерел: служб обслуговування клієнтів, введення замовлень, продажу, а також з web-сайтів і т. д. Потрібно консолідувати всі дані в одне джерело з уніфікованим уявленням про користувача, в межах якого вони агрегуються.
Прикладом системи підтримки, який демонструє найповнішу та найуспішнішу спробу вирішення цих задач, може послужити комплекс Оracle Data Mining Suite. Комплекс аналізує минуле і використовує його як основу для прогнозу на майбутнє. Аналізуючи профілі «кращих» клієнтів, Оracle Data Mining Suite, зокрема, допомагає ідентифікувати інших людей, які ще не є найбільш цінними клієнтами, але відповідають профілям тих, хто ними вже став.
У додаток Оraclе СRМ 11 і використовуються засоби data mining для проведення сфокусованих цільових маркетингових кампаній, направлених на групи клієнтів, які з великою ймовірністю відгукнуться на пропозиції. Оracle Data Mining Suite можна застосовувати при використанні розумно заданих значень за умовчанням для відповіді на деякий набір заздалегідь специфікованих бізнес-питань, включаючи:
- Які клієнти, можливо, відгукнуться на пропозицію, здійснену електронною поштою або прямим адресним розсиланням?
- Які клієнти, можливо, залишаться лояльними?
- Які клієнти будуть «прибутковими»?
Оracle Personalization забезпечить персоналізацію у масштабі реального часу для каналів продажу е-бізнесу, таких як Web-магазини, середовища здачі додатків в оренду і центри обробки дзвінків. Комплекс надає інтегрований механізм видачі рекомендацій (у масштабі реального часу), який буде повністю вбудований в СУБД Оracle 91. Він розроблений для розв'язання проблем обробки величезних обсягів даних Web і забезпечує персональні (1:1) відносини, необхідні е-бізнесу, щоб витримувати сучасний рівень конкуренції.
Джерела:
- Макарова М.В. Електронна комерція: Посібник для студ. вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2002. – 272 с.
- Балабанов И.Т. Электронная коммерция. – СПб.: Питер, 2001. – 336 с.
- Холмогоров В. Интернет-маркетинг: Краткий курс. – СПб.: Питер, 2001. – 208 с.
- Успенский И. Энциклопедия Интернет-бизнеса. СПб.: Питер, 2001. – 432 с.
- Крупник А. Как продавать товар и получить деньги в Internet (введение в электронную коммерцию). М.: МикроАрт, 2001. – 245 с.
- Електронна комерція: Навч. посіб./ Береза А.М., Козак Г.А., Левченко Ф.А. К: КНЕУ, 2002. – 328с.
- Ситник В.Ф., Козак І.А. Телекомунікації в бізнесі. К: КНЕУ, 2002. – 258 с.
- Пейтел К., Мак-Картни М.П. Секреты успеха в елктронном бизнесе. СПб.: Питер, 2001. – 120 с.
- Годин В.В., Корнеев И.К. Информационное обеспечение управленческой деятельности. – М: Мастерство, Вісш. школа, 2001. – 240 с.
- Спивак В.А. Современніе бизнес-коммуникации. – СПб.: Питер, 2002. – 447 с.