Бухгалтерський облік

Бухгалтерський облік – система документального, суцільного й неперервного спостереження та контролю за господарською діяльністю підприємств (установ, організацій) та їх об'єднань. Проводиться на всіх підприємствах, в установах, організаціях, міністерствах і відомствах з часу їх утворення до ліквідації. При цьому всі господарські операції підлягають суцільній реєстрації. Кожен запис у бухгалтерському обліку робиться тільки на підставі належним чином оформлених і перевірених документів. Визначення достовірних показників забезпечує застосування науково обґрунтованих прийомів і способів обліку за чітко сформульованим і затвердженим планом рахунків бухгалтерського обліку. Він виконує інформаційну та контрольну функції, спрямовані на забезпечення реалізації завдань управління та менеджменту.

Головними завданнями бухгалтерського обліку є збирання, обробка та відображення первинних даних про господарську діяльність, систематизація даних з метою узагальнення для отримання підсумкової інформації про господарську діяльність, забезпечення необхідними даними для здійснення контролю за виконанням поставлених завдань та схоронністю майна. В системі бухгалтерського обліку застосовуються всі три вимірники: грошовий, натуральний і трудовий. Головні вимоги до системи бухгалтерського обліку: зіставність показників обліку і плану, повнота відображення всіх сторін діяльності, точність показників обліку, зрозумілість і доступність облікової інформації для трудового колективу, своєчасність та економічність отримання облікової інформації. У світовій практиці бухгалтерський облік здійснюється відповідно до розроблених стандартів, що передбачають принципи, методику й організацію облікових робіт. Така система стандартизації впроваджується і в Україні.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.