Дисконт
Дисконт – (англ. discount – знижка) – знижка в ціні товарів, послуг, фінансових інструментів, зумовлена часовим фактором або відхиленням параметрів виконання угоди від передбаченої в договорі.
Дисконт широко застосовується в господарській практиці і може бути:
- різницею між ціною цінного папера на час його погашення (або його номіналом) і ціною на даний момент, сумою, що її отримують кредитні установи при купівлі боргових зобов'язань до закінчення терміну їх дії. Типовою формою дисконту є облік векселів, сутність якого полягає в тому, що власник векселя має можливість достроково отримати належну йому суму грошей. При цьому банк (облік векселів здійснюють переважно комерційні банки) стягує на свою користь обліковий відсоток (дисконт) що відповідає платі за банківський кредит. Це значно розширює можливості комерційного кредиту. Банк, у свою чергу, може пред'явити вексель для обліку в іншому банку;
- різницею між цінами на товар при різних термінах поставки;
- знижкою ціни товару в біржових угодах, якщо його якість не відповідає умовам, передбаченим контрактом;
- різницею між форвардним курсом валюти і курсом за негайної її поставки;
- відхиленням нижче від офіційного курсу валюти при укладанні валютних угод.
Дисконтна політика – система економічних, організаційних і правових заходів використання облікового відсотка (дисконту) для регулювання економічних процесів кредитних потоків, інвестицій, валютних відносин тощо.
Джерело:
Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.