Демонополізація

Демонополізація – комплекс економічних, правових та адміністративних заходів держави, спрямованих на обмеження і послаблення монополістичних тенденцій в економіці та посилення і розвиток конкуренції. Втілюються в антимонопольній політиці держави.

Економічні важелі демонополізації – підтримка окремих середніх підприємств-немонополістів (щоб посилити конкурентоспроможність їх продукції), стимулювання дрібного та середнього бізнесу, надання пільг для іноземних інвесторів, зниження митних тарифів, високі ставки оподаткування монопольних прибутків та ін.

Правові методи демонополізації – прийняття і вдосконалення антитрестівських законів.

Адміністративні методи демонополізації – спрощення процедури ліцензування, відкриття дрібних підприємств, встановлення екологічних та споживчих стандартів, використання штрафних санкцій у випадку порушення антимонопольного законодавства (зокрема розукрупнення монополій, контроль за цінами). Особливістю європейської та японської систем антимонопольного законодавства є заборона не самих підприємств-монополістів (у т. ч. олігополістів), а лише їх зловживань своїм становищем. Водночас забороняються угоди про поділ ринків, фіксовані ціни тощо.

В Україні Законом «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності» передбачені методи запобігання виникненню монопольних утворень, відшкодування збитків, заподіяних зловживанням монопольним становищем.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.