«Зелений шантаж» – 1) активне скуповування акцій компанії, яку намагаються поглинути, з метою примусити її викупити власні акції за вищою ціною, 2) викуп компанією власних акцій за завищеними цінами в іншої компанії, яка скупила значний пакет її акцій і погрожує поглинути її.

«Золотий пул» – міжнародне об'єднання центральних банків США та провідних країн Західної Європи з метою підтримання ціни золота на Лондонському ринку на рівні офіційної. Існував з 1961 по 1968. Офіційна ціна золота в 1961 становила 35 дол. за одну трійську унцію (приблизно 1,1 дол. за 1 г.). Створення «Золотого пулу» було зумовлено відхиленням ринкової ціни золота вгору від офіційної. Для досягнення поставленої мети центральні банки США, Великобританії, ФНР, Франції, Італії, Бельгії, Нідерландів і Швейцарії домовилися регулювати Лондонський ринок золота (як основний ринок) продажем і купівлею на ньому золота. У разі зниження ринкової ціни золота вони скуповували надлишки золота І розподіляли його між собою згідно з досягнутою домовленістю. Якщо ринкова ціна золота зростала вище від офіційної, учасники пулу продавали золото, розподіляючи витрати відповідно до встановлених квот. Квота США становила 50%, ФНР – 11, Великобританії, Італії, Франції по 9, решти країн – по 4%. Згідно з узгодженим механізмом, англійський банк (як агент об'єднання) протягом календарного місяця здійснював купівлю продаж золота за рахунок власних ресурсів, а наприкінці місяця підводилися підсумки торгів. Якщо продаж перевищував купівлю, учасники пулу компенсували банку продане ним золото, якщо обсяг купівлі перевищував продаж, англійський банк передавав учасникам частину купленого металу. Розпад "Золотого пулу" почався в листопаді 1967 через девальвацію (зниження золотого вмісту і курсу) фунта стерлінгів щодо долара та інших валют. Це спричинило паніку і спекуляцію золотом приватними особами (з листопада 1967 по березень 1968 учасники пулу продали понад 2500 т золота, в окремі дні продавалося понад 200 т золота). Глибинна причина краху цього об'єднання – послаблення позицій долара, що зумовило значне зростання попиту на золото. Внаслідок масових закупівель золота центральні банки європейських країн зазнали збитків на суму понад 3 млрд. дол. У березні 1968 учасники пулу прийняли рішення про припинення операцій на вільних ринках золота і про продаж золота за офіційною ціною (35 дол. за унцію) лише центральним банкам та іншим державним валютним органам. Таким чином сформувалися двоярусний ринок і двоярусна ціна золота. Ціна на вільному ринку золота регулювалася лише попитом і пропозицією і в 70-80-х виник світовий ринок золота.

Забалансовані операції – операції із забалансованими рахунками, які не відображаються у балансі банку: інкасо цінних паперів, зберігання цінних паперів і грошей та інших цінностей тощо.

Забалансовий рахунок – розрахунковий рахунок, на якому відображають грошові права й обов'язки, які можуть бути реалізовані за певних умов.

Забезпечена кредитна картка – картка, платежі за якою гарантуються рахунком клієнта в ощадному банку.

Забезпечення кредиту – умови, зобов'язання, що гарантують повернення клієнтом позички банку. До них належать товари, майно (рухоме й нерухоме), цінні папери, коштовні метали, гарантії третьої сторони, переуступлення контрактів та дебіторська заборгованість тощо; для індивідуальних позичальників – свідоцтва про ощадні вклади, вимоги на виплату заробітної плати та ін. Забезпечення кредиту може бути передано банку у формі застави.

Заблоковані рахунки – 1) банківські рахунки, використання яких обмежене урядом, передусім рахунки для переказу коштів за кордон, 2) заморожування рахунків виробника у випадку, якщо клієнт продає раніше придбані, але не оплачені цінні папери, а відтак або не може здійснити оплату впродовж семи днів після укладення угоди, або знімає з рахунку частину надходжень від продажу цінних паперів до платежу на купівлю. У разі заморожування рахунку протягом 90 днів клієнт не може здійснити жодних платежів до повної оплати попередніх угод.

Заборгованість – сума невиконаного зобов'язання, несплаченого боргу. Термін «заборгованість» найчастіше вживають щодо зобов'язань по кредиту (банківському, комерційному), а також стосовно зобов'язань перед фінансовими органами з платежів до бюджету. Заборгованість поділяють на валову (загальна сума боргу); чисту (валова заборгованість без нарахованих відсотків); по відсотках (сума відсотків за користування кредитом, несплачених на певну дату). За терміном виникнення та існування розрізняють заборгованість строкову і прострочену. Залежно від того, чи має підприємство боржників або само є таким, виділяють дебіторську й кредиторську заборгованість. Незабезпечена по позиках заборгованість є перевищенням на певну дату заборгованість юридичних та фізичних осіб по позиках банку над сумою їхнього забезпечення. Головна причина такої заборгованості – зменшення величини матеріальних цінностей, прийнятих для забезпечення кредиту, без відповідної сплати позики. Зовнішня заборгованість – сума фінансових зобов'язань країни щодо іноземних кредиторів, які належить сплатити у встановлені терміни.

Забудовник – юридична або фізична особа, яка здійснює капітальне будівництво.

Завірена застава – зареєстроване заставне право, за якого предмет застави не передається кредитору – йому вручається лише оформлене заставне свідоцтво.