«Золотий пул»

«Золотий пул» – міжнародне об'єднання центральних банків США та провідних країн Західної Європи з метою підтримання ціни золота на Лондонському ринку на рівні офіційної. Існував з 1961 по 1968. Офіційна ціна золота в 1961 становила 35 дол. за одну трійську унцію (приблизно 1,1 дол. за 1 г.). Створення «Золотого пулу» було зумовлено відхиленням ринкової ціни золота вгору від офіційної. Для досягнення поставленої мети центральні банки США, Великобританії, ФНР, Франції, Італії, Бельгії, Нідерландів і Швейцарії домовилися регулювати Лондонський ринок золота (як основний ринок) продажем і купівлею на ньому золота. У разі зниження ринкової ціни золота вони скуповували надлишки золота І розподіляли його між собою згідно з досягнутою домовленістю. Якщо ринкова ціна золота зростала вище від офіційної, учасники пулу продавали золото, розподіляючи витрати відповідно до встановлених квот. Квота США становила 50%, ФНР – 11, Великобританії, Італії, Франції по 9, решти країн – по 4%. Згідно з узгодженим механізмом, англійський банк (як агент об'єднання) протягом календарного місяця здійснював купівлю продаж золота за рахунок власних ресурсів, а наприкінці місяця підводилися підсумки торгів. Якщо продаж перевищував купівлю, учасники пулу компенсували банку продане ним золото, якщо обсяг купівлі перевищував продаж, англійський банк передавав учасникам частину купленого металу. Розпад "Золотого пулу" почався в листопаді 1967 через девальвацію (зниження золотого вмісту і курсу) фунта стерлінгів щодо долара та інших валют. Це спричинило паніку і спекуляцію золотом приватними особами (з листопада 1967 по березень 1968 учасники пулу продали понад 2500 т золота, в окремі дні продавалося понад 200 т золота). Глибинна причина краху цього об'єднання – послаблення позицій долара, що зумовило значне зростання попиту на золото. Внаслідок масових закупівель золота центральні банки європейських країн зазнали збитків на суму понад 3 млрд. дол. У березні 1968 учасники пулу прийняли рішення про припинення операцій на вільних ринках золота і про продаж золота за офіційною ціною (35 дол. за унцію) лише центральним банкам та іншим державним валютним органам. Таким чином сформувалися двоярусний ринок і двоярусна ціна золота. Ціна на вільному ринку золота регулювалася лише попитом і пропозицією і в 70-80-х виник світовий ринок золота.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.