Плинне перенаселення

Плинне перенаселення – відносне перенаселення у формі тимчасового безробіття внаслідок циклічного та нерівномірного характеру виробництва, що робить плинне перенаселення економічно необхідним. Плинне перенаселення охоплює тимчасове і постійне (хронічне) безробіття, що зростає. Зокрема, у США «природний рівень» безробіття в 60-х XX ст. становив 4% сукупної робочої сили, наприкінці 80-х – 7,5%, наприкінці 2000 – 4%; у країнах ОЕСР – в 1961-1970 – 3,1%, в 1971-1980 – 4,8%, в 1981-1990 – 7,9%. Кількість безробітних за цей період – відповідно 9, 16,1 і 29,8 млн. осіб Загалом у розвинутих країнах налічувалось у 2000 до 50 млн. безробітних.

Особливо різко плинне перенаселення зростає під час економічних криз. Так, кризового 1974 кількість безробітних у розвинутих країнах світу сягала 12,5 млн. осіб (у 1965 – 6,5 млн.). Масштаби плинного перенаселення значно зменшуються завдяки швидкому розвиткові сфери нематеріального виробництва. Протягом 80-х у цій сфері у США було створено 14 млн. додаткових робочих місць, у країнах Західної Європи – до 9 млн., у Японії – 4 млн. (у США та Японії – відповідно 95 і 80% від загальної кількості нових робочих місць). Така ж тенденція збереглась і в наступному десятилітті.

У колишньому СРСР існувало приховане безробіття. Під час кризи 90-х в Україні зростали масштаби плинного перенаселення і, за офіційними даними, становили наприкінці 1995 приблизно 0,5 млн. осіб, у 2000 – до 2 млн. осіб (приховане безробіття 1995 – до 7 млн. осіб, у 2000 – приблизно 9 млн. осіб). Оскільки переважна більшість із них не працює через кризові явища в економіці, то приховане безробіття доцільно відносити до плинного перенаселення.

Для плинного перенаселення у розвинутих країнах світу характерне збільшення питомої ваги безробітних із середньою та вищою освітою, особливо молоді. Це явище спостерігається значною мірою і в Україні, оскільки майже 60% випускників вузів у 2000 не були працевлаштовані. Через значні масштаби безробіття, низьку заробітну плату щорічна інтелектуальна міграція з України – понад 95 тис. осіб.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 2. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.