Становлення наукової системи економічної теорії

Початок власне економічної теорії – становлення системи економічних категорій і законів науки від меркантилістів до Д.Рікардо. На всіх етапах даного періоду розвиток економічної теорії був нерозривно зв’язаний з теоретичним відтворенням ринкової капіталістичної системи. По мірі становлення цієї системи і ускладнення суспільних відносин ідея цілісного їх відтворення одержала не тільки все більше визнання, але і реальне втілення.

Меркантилізм (16-17 ст.) пройшов довгу еволюцію від раннього до розвинутого меркантилізму, або системи торгового балансу. На всіх етапах меркантилізм володів загальними ознаками – як вищої форми багатства розглядалися гроші, а збільшення багатства – як збільшення суми грошей, що ввозяться у країну в результаті зовнішньої торгівлі (А.Серра, У.Стаффорд, Т.Мен, А.Монкретьєн). Ці положення були присутні також у ранніх роботах видатного економіста-статистика періоду пізнього меркантилізму і становлення капіталізму Вільяма Петті (1623-1687 рр.). Великим представником меркантилізму у Росії був І.Т.Посошков (1652-1726 рр.), автор “Книги про нужденність і багатство, хоча велику увагу він приділяв і внутрішнім джерелам багатства.

Пріоритет сфери обігу, розглядання виробництва лише як одного із факторів величини грошового багатства у зовнішній торгівлі – одна із важливих методологічних позицій меркантилістів. Лише В.Петті свідомо і достатньо ясно поставив питання про зв’язки процесів обігу і виробництва, не зведення багатства до грошового. Саме він проголосив як джерела багатства землю і працю, бачив у збільшенні населення засіб зростання доходу і багатства. Вклад В.Петті у становлення системи економічної теорії, таким чином, складається у тому, що він вперше за зовнішніми формами багатства, доходів намагався побачити їх внутрішній взаємозв’язок і теоретично пояснити його.

Фізіократи Франсуа Кене (1694-1774 рр.), Анн Робер Жак Тюрго (1727-1781 рр.) створили цілісну систему поглядів на економічну структуру суспільства, виходячи із примату землеробства як основи життя суспільства. Остаточна відмова від пошуків основного джерела багатства у сфері обігу, спеціальний аналіз суспільного відтворення і його категорії – їх великі заслуги. Їм же, фізіократам, належить перша в історії економічної думки спроба створити модель руху всього суспільного відтворення. Ці та інші наукові заслуги фізіократів мали великий вплив на подальшу економічну думку і на творчість великого систематизатора економічної теорії Адама Сміта (1723-1790). Останній відмічав історичну заслугу поглядів фізіократів, як вчення, яке “у всіх відношеннях на стільки же істинно, на скільки і благородно і ліберально”.

Справжнє становлення системи економічної теорії зв’язано з іменами Адама Сміта і Давида Рікардо (1722-1823 рр.) і з остаточною перемогою капіталізму у Західній Європі. Історична заслуга А.Сміта складається у відстоюванні законів вільного ринкового господарства, економічного лібералізму, теоретичному обґрунтуванні системи поглядів на економічну структуру суспільства, виходячи із принципу трудової теорії вартості, визначенні продуктивності праці незалежно від сфери діяльності. На основі трудової теорії вартості, хоча і з рядом протилежних положень, А.Сміт створив єдиний погляд на природу капіталізму і ринкового господарства, прибутку, заробітної плати, ренти і доходів. Як економіст мануфактурного періоду, він надавав велике значення розподілу праці, виявив ключові фактори, що впливають на ріст продуктивності. Будучи послідовним захисником економічної свободи, А.Сміт йде значно далі, чим вся соціальна думка того часу: він відстоює ідею природних законів, серед яких особливе значення надається принципу “невидимої руки”, свободі конкуренції, Д.Рікардо, теоретично відображаючи більш пізній етап капіталістичного розвитку – його машинну стадію, бачив у більш явній формі внутрішні протиріччя капіталізму. Звідси три основних результати його наукової системи: пояснення протилежності ренти і прибутку, прибутку і заробітної плати і, як наслідок цього, висування на перший план розподіл; завершення моністичного підходу до системи, виходячи із трудової теорії вартості; сполучення якісного аналізу з кількісним. Д.Рікардо належать такі історичні заслуги, як розробка теорії ренти, кількісної теорії грошей, принципу порівняльних витрат у міжнародній торгівлі і ряду інших положень, до сих пір у тій чи іншій мірі використовувалися економічною наукою. Творчість Д.Рікардо знаменна і тим, що він із всією визначеністю заявив про те, що соціально-економічний аналіз суспільства – складова частина предмету економічної теорії. Ця лінія дослідження Д.Рікардо – розглядання економіки у контексті соціальних процесів – важливий етап економічної думки. Якщо для середньовічних мислителів даний принцип реалізувався у вигляді відповідності вимогам моралі, нормам християнства, для А.Сміта – як слідування “моральним почуттям”, то для Д.Рікардо питання стояло гранично ясно – економічна теорія повинна пояснити соціальну нерівність і протиріччя економічно, тобто через свої категорії у зв’язку з процесом розподілу. Тим самим Д.Рікардо виступив одним із родоначальників соціально-економічної теорії у справжньому смислі слова. У контексті розвитку економічної теорії стає зрозумілою боротьба навколо спадщини Д.Рікардо Дж.Мілль заперечував протилежність прибутку і заробітної плати. Мак-Куллох, відкинувши трудову теорію вартості, фактично відтворив теорію факторів виробництва Ж.Б.Сея. Н.Сеніор висунув “теорію стримування” як основу розподілу. З середини 19 століття цей напрямок чітко визначив своє обличчя в історії науки як важливий напрямок економічної теорії.

Джерела:

  1. Бревнов А.А. Основы экономической теории: учеб. пособие для студ. вузов / А.А. Бревнов. – 2-е изд. – Харьков: Одиссей, 2006. – 512с.
  2. Бутук О.І. Економічна теорія: тренінг-курс: навч. посіб. / О.І. Бутук, Н.І. Волкова. – К.: Знання, 2007. – 292 с.
  3. Бутук О.І. Макроекономіка: тренінг-курс: навч. посіб. / О.І. Бутук, Н.І. Волкова. – К.: Знання, 2007. – 236 с.
  4. Вступ до економічної теорії: навч. посібник [для студ. вищих навч. закладів] / [З.Г. Ватаманюк та ін.]; за ред. З.Г. Ватаманюка. – Львів: Інтелект-Захід, 2007. – 192с.
  5. Конспект лекцій з курсу „Економічна теорія” для студ. економічного факультету та факультету менеджменту /Укл. Романовський В.В. – Алчевськ: ДонДТУ, 2005. – 82 с.